Визнання недопустимими доказами висновки експертиз: практика Верховного Суду

Відсутність у протоколах конкретизації порядку пакування, з огляду на те, що для проведення експертиз були надані належним чином упаковані та опечатані зразки, не є безумовною підставою для визнання цих протоколів недопустимими доказами у справі, у зв’язку з чим не є недопустимими доказами висновки експертиз, що проведені на підставі відібраних зразків.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 623/3335/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік приставив ніж до горла потерпілої та, погрожуючи застосувати фізичне насильство, примусив її піти з ним до гаражів, розташованих навпроти будинку, де, продовжуючи погрожувати застосуванням фізичного насильства, вступив з нею у статевий акт природним шляхом проти її волі, тим самим зґвалтував останню.

Крім цього, того ж дня біля вищевказаних гаражів, погрожуючи потерпілій ножем, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, відкрито заволодів її мобільним телефоном «Samsung GT-I9105» вартістю 947 грн, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму.

За вироком суду першої інстанції чоловіка засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років, за ч. 2 ст. 187 КК України – до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.

На підставі частин 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складення покарань остаточно призначено особі покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна, що є його власністю.

Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись із рішенням судів, касатор подав касаційну скаргу, зокрема, зазначав, що суд  першої інстанції послався у вироку на недопустимі докази, а саме: дані висновків експертиз, протоколи огляду місця події, протокол огляду речей, протоколи отримання зразків для експертизи. На переконання захисника, порушення порядку упакування вилученого одягу потерпілої, зразків для проведення експертизи та інших речей має наслідком визнання доказів недопустимими.

Так, колегія суддів ККС погодилася з висновком апеляційного суду про те, що відібрання зразків відбувалося на підставі постанов прокурора за добровільною згодою як обвинуваченого, так і потерпілих, у протоколах відібрання зразків наявні підписи всіх учасників, під час слідчих дій були присутні спеціаліст, поняті, слідчий та особи, в яких відбирали біологічні зразки. З урахуванням цього будь-яке порушення процедури, визначеної КПК, не може зумовлювати визнання доказу, отриманого за результатами такої процедури, недопустимим. Відсутність у протоколах конкретизації порядку пакування з огляду на те, що для проведення експертиз були надані належним чином упаковані та опечатані зразки, на думку апеляційного суду, не є безумовною підставою для визнання цих протоколів недопустимими доказами у справі, у зв’язку з чим не є недопустимими доказами висновки експертиз, що проведені на підставі відібраних зразків.

Твердженням захисника щодо недопустимості як доказу висновку експертизи, оскільки цей висновок не містить печатки експерта чи експертної установи, а речі, передані на дослідження, не були упаковані та опечатані судом апеляційної інстанції, надано правильну оцінку, з якою погоджується і колегія суддів.

Зокрема, доводам про відсутність у протоколах інформації стосовно упакування та опечатування речей, вилучених у потерпілої та під час затримання - в обвинуваченого, оцінку надано вище, а відсутність печатки у висновку експертизи, з точки зору апеляційного суду, з якою погоджується і колегія суддів, не є настільки істотним порушенням, що зумовлює визнання висновку експерта недопустимим доказом, оскільки експертизу проведено на підставі постанови заступника начальника СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, тобто з дотриманням вимог КПК України щодо порядку залучення експерта. Так, у висновку експерта всупереч інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень відсутні печатки експертної установи, проте він виготовлений на бланку експертної установи, наявні підписи експерта. Підстави сумніватися в достовірності висновку, а також у тому, що його виготовлено належним суб’єктом відсутні. Водночас недотримання вимог Інструкції щодо оформлення висновку експерта не є безумовною підставою для виключення цього висновку з обсягу доказів.

Перевіряючи доводи захисника щодо викладу висновків експерта  російською мовою, а також відсутності відповідних постанов про призначення вказаних експертиз та невідкриття висновків судово-імунологічної колегія суддів ураховує, що такі доводи перевірені судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими.

Непереконливими є твердження захисника щодо порушення норм КПК України під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, з огляду на те, що для його проведення було залучено понятого як статиста. Спростовуючи ці твердження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що така обставина взагалі не може вважатися порушенням порядку проведення слідчого експерименту, визначеного ст. 240 КПК України, оскільки норми цього Кодексу не визначають процедури залучення статистів та понятих для проведення слідчої дії.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, у чому полягає принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.