Верховний Суд визначив правові умови для зупинення провадження в адміністративній справі

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальність до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, третя особа – Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині та визнання дій протиправними.

Суть питання, яке повинен був вирішити Верховний Суд, полягає у тому, що у провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа. При цьому від Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у цій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій – цивільній справі, в обґрунтування якого зазначалося, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом Дніпровської міської ради до фізичних осіб та товариства, яке є позивачем у справі, що розглядається, про визнання недійним договору іпотеки, визнання недійним акта приймання-передачі, скасування запису про державну реєстрацію права власності, а також зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використанню стан.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду зазначене клопотання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задоволено та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з пов’язаності предмету спору і правовідносин у цивільній та адміністративній справі, а також того, що обставини, які встановлюються у цивільній справі, можуть бути суттєвими під час розгляду адміністративної справи, а тому дійшов висновку про існування підстав для зупинення адміністративної справи до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі.

Однак Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, касаційну скаргу товариства задовольнив, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду скасував та направив справу до цього суду для продовження розгляду.

Ухвалюючи таке рішення, колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду виходила з аналізу положень пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та дійшла на цій підставі висновку, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи, провадження у якій зупинено.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають безпосереднє значення для справи, провадження у якій зупинено.

Водночас колегія суддів звернула увагу на те, що пункт 3 частини першої статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас суд апеляційної інстанції не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення цивільної справи, з огляду на що колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних та достатніх умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.

З огляду на таке, Верховний Суд підсумував, що судове рішення, яким вирішується питання про зупинення провадження в адміністративній справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, має містити обґрунтовані мотиви стосовно наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом відповідного рішення з оцінкою вже наявних доказів і обставини справи. При цьому посилання на існування іншої справи, загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені, можуть бути суттєвими під час розгляду справи, провадження в якій зупиняється, не є достатніми та належними умовами для зупинення провадженні у справі. Зупиняючи провадження у справі, суд повинен встановити, що виконання завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень) у конкретній справі потребує часткового відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом.

Постанова Верховного Суду від 5 липня 2021 року у справі № 160/9902/19 (адміністративне провадження № К/9901/10666/21).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.