Державній реєстрації у сфері містобудування підлягають завершення підготовчих робіт з демонтажу (знесення) об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди) та право на виконання будівельних робіт. Про це йдеться у законопроекті № 5655, авторами якого є група народних депутатів на чолі із Оленою Шуляк, який у першому читанні був схвалений парламентом.
У проекті прописано, що Державній реєстрації у сфері містобудівної діяльності підлягають:
1) право на виконання підготовчих робіт;
2) зміни у відомостях про право на виконання підготовчих робіт;
3) зупинення права на виконання підготовчих робіт;
4) поновлення права на виконання підготовчих робіт;
5) припинення права на виконання підготовчих робіт;
6) завершення підготовчих робіт з демонтажу (знесення) об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди);
7) право на виконання будівельних робіт;
8) зміни у відомостях про право на виконання будівельних робіт;
9) зупинення права на виконання будівельних робіт;
10) поновлення права на виконання будівельних робіт;
11) припинення права на виконання будівельних робіт;
12) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
При цьому у випадках, визначених пунктами 1, 2, 6-8, реєстрація здійснюється на підставі:
1) заяви;
2) рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, прийнятого за результатами розгляду скарги про відмову у державній реєстрації;
3) судового рішення.
У випадках, прописаних пунктами 3, 4, 9 та 10:
1) заяви;
2) припису органу містобудівного контролю про зупинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт;
3) рішення органу містобудівного контролю про поновлення права на виконання підготовчих або будівельних робіт у зв’язку з усуненням порушень, визначених у приписі про зупинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт;
4) рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, прийнятого за результатами розгляду скарги про відмову у державній реєстрації.
5) судового рішення.
У випадках, визначених пунктами 5 та 11:
1) заяви;
2) відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, прийнятого за результатами розгляду скарги про відмову у державній реєстрації;
4) судового рішення.
У випадку, визначеному пунктом 12:
1) заяви – для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з незначними (СС1) наслідками;
2) акта готовності об’єкта до експлуатації – для об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єкта з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
3) рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, прийнятого за результатами розгляду скарги про відмову у державній реєстрації.
4) судового рішення.
При цьому виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є заявник та суб’єкт надання відповідної послуги, подаються такі заяви про державну реєстрацію:
1) заяви щодо державної реєстрації щодо об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) (крім державної реєстрації права на виконання підготовчих робіт з демонтажу (знесення) об’єктів, які відповідають критеріям для об’єктів, будівництво яких може здійснюватися на підставі будівельного паспорта);
2) заяви щодо державної реєстрації об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Виключно в паперовій формі державному реєстратору (крім нотаріусів) подаються заяви про державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю».
Решта – за вибором заявника.
Також чекають зміни й у закон «Про автомобільні дороги». Відповідно до нової редакції ч. 2 ст. 18 Закону, «межі вулиці за її шириною визначаються «червоними лініями». Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається, крім підземних будівель та споруд». В Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) звернули увагу, що у положеннях проекту не визначається зміст поняття «підземні будівлі та споруди», тому не вбачається можливості чітко з’ясувати, що під ним розуміється (аналогічне зауваження стосується інших приписів проекту, у яких вживається таке поняття).
На їх думку, розуміння вказаних положень ускладнюється тим, що термін «підземні будівлі та споруди» не кореспондується з іншими термінами, які вживаються у цьому Законі. Зокрема, з терміном «вулиця» (ст. 1 Закону), під якою розуміється «автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів», та терміном «штучні споруди» (ст. 1 Закону), під якими, в свою чергу, розуміється «інженерні споруди, призначені для руху транспортних засобів і пішоходів через природні та інші перешкоди, а також сталого функціонування автомобільної дороги (мости, шляхопроводи, естакади, віадуки, тунелі, наземні та підземні пішохідні переходи, наплавні мости та поромні переправи, розв'язки доріг, підпірні стінки, галереї, уловлювальні з'їзди, снігозахисні споруди, протилавинні і протисельові споруди тощо)».
Раніше «Судово-юридична газета» аналізувала як будуть вирішуватися судові спори у будівництві та як вони будуть виконуватися.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.