Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 752/3218/20 та встановив, що саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження чи вручення стороні захисту, повинно бути вчинено в рамках строку досудового розслідування.
Обставини справи
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.321-1 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
Ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін.
У касаційній скарзі, прокурор, зокрема зазначав, що чинне законодавство не містить чітко визначених строків на скерування обвинувального акта до суду та вказані строки мають відповідати вимогам ст. 28 КПК України щодо розумності строків розслідування. На думку прокурора, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обвинувальний акт направлено до місцевого суду після спливу строків досудового розслідування, оскільки фактично строк направлення обвинувального акта до суду не визначений, а рішення про завершення досудового розслідування прийняте прокурором у межах строку здійснення досудового розслідування разом із відкриттям матеріалів кримінального провадження стороні захисту для ознайомлення.
Висновок Верховного Суду
Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що положеннями п.5 ч.1 ст.3 КПК України передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадженням або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений на підставах та у порядку, передбачених КПК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 19.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.
05.04.2019 особі було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 321-1 КК України. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.07.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою особи у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, було продовжено до п`яти місяців, тобто до 05.09.2019 включно.
4.09.2019 в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів, з якими підозрювана та її захисник, відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, ознайомились 10.02.2020.
ВС підкреслив, що відповідно до вимог ч.5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, останнім днем строку досудового розслідування було 11 лютого 2020 року.
Відповідно до матеріалів провадження, обвинувальний акт складено 05.02.2020, 10.02.2020 на виконання вимог ч. 3 ст. 110 КПК України підозрюваній та її захиснику під розписку в межах строку досудового розслідування вручено копії обвинувального акта.
ВС зауважив, що згідно з супровідним листом за підписом в.о. керівника Київської місцевої прокуратури № 1 обвинувальний акт щодо особи 13.02.2020 направлений до Голосіївського районного суду міста Києва та отриманий судом цього ж дня, згідно зі штампом на вказаному супровідному листі, тобто поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК України.
Таким чином, касаційні доводи прокурора про те, що органом досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК України, не допущено, а строк направлення обвинувального акта до суду кримінальним процесуальним законом не визначений, є необґрунтованими.
Також ВС зазначив, що повноваження суду закрити кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України прямо встановлено статтею 314 КПК України, а тому касаційні доводи прокурора про відсутність повноважень у суду першої інстанції закривати кримінальне провадження з цих підстав, оскільки це є прерогативою прокурора, є неприйнятними. Таким чином, суд першої інстанції правомірно на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, як забезпечується змагальність під час торгів: постанова КГС ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.