В Україні буде прийнято нову редакцію Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також змінено підходи до нарахування заробітних плат державних службовців та їхнього навчання. Про це йдеться у тексті Стратегії реформування державного управління України на 2022―2025 роки, який схвалив Кабінет Міністрів.
У Стратегії прописано, що передбачається прийняття нової редакції Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» для створення правових передумов:
підвищення престижності служби в органах місцевого самоврядування;
врегулювання статусу службовця органу місцевого самоврядування;
рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування;
введення в дію прозорого механізму прийняття на службу до органів місцевого самоврядування та стимулювання кар’єрного зростання;
підвищення рівня соціального захисту та матеріального забезпечення службовців органів місцевого самоврядування.
Підвищення престижу праці на осадах передбачає:
посилення ролі сталої частини (окладу) та обмеження варіативної частини (частини, яка може змінюватися за рішенням керівника) в структурі заробітної плати на індивідуальному рівні та фонду заробітної плати кожного державного органу (частка сталої частини заробітної плати повинна становити не менш як 70 відсотків, а варіативної частини — не більш як 30 відсотків), зменшення та усунення розриву в оплаті праці державних службовців. Чиновники сподіваються, що зменшення частки премій сприятиме запобіганню встановленню керівником розміру заробітної плати на власний розсуд, а також зниженню ризику політизації державних службовців;
впровадження класифікації посад державної служби (визначення типових посад державної служби з урахуванням функціональної спрямованості, мети та цінності посади);
встановлення конкурентного рівня заробітної плати.
При цьому витрати на впровадження реформи можуть відбуватися шляхом «підвищення ефективності державного управління та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади та ліквідації вакантних посад.
Передбачається продовжити впровадження інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами в державних органах (HRMIS), яка дасть змогу проводити моніторинг чисельності працівників органів державної влади і фонду оплати праці та в подальшому замінити подібні інформаційні системи в таких органах.
Вказано у Стратегії і на важливості забезпечення доброчесності державних службовців. Зокрема передбачається:
надання державним службовцям можливості отримання консультацій у складних етичних ситуаціях та подання скарг у разі виявлення фактів недоброчесної поведінки;
проведення навчання щодо практичних аспектів доброчесності та включення питань, які стосуються етичної поведінки державних службовців, у програми професійного розвитку;
проведення тестувань та опитувань щодо проявів недоброчесної поведінки;
декларування інтересів державного службовця, що засвідчує відсутність конфлікту між особистими інтересами державного службовця, членів його родини та його повноваженнями на посаді державної служби (особливо щодо посад державної служби категорії «А»).
При цьому у самій стратегії є нарікання на те, що неефективно працює система розміщення державного замовлення на навчання та підвищення кваліфікації державними службовцями.
Тому планується:
визначення потреб у професійному навчанні;
формування, розміщення і виконання державного замовлення;
формування мотивації до підвищення рівня професійної компетентності;
забезпечення функціонування і розвитку ринку надання освітніх послуг у сфері професійного навчання;
моніторинг та оцінка якості навчання.
Цікавою є позиція по реформуванню процедури відбору на посади. Цими змінами передбачається:
- застосування дистанційного оцінювання;
- модернізація роботи Комісії з питань вищого корпусу державної служби та забезпечення рівного представництва жінок і чоловіків у її складі;
- мотивування до участі у конкурсах на зайняття посад державної служби категорії «А» жінок з урахуванням їх компетентності, здобутків та досягнень (цікаво як);
- розроблення та реалізація політики щодо забезпечення збалансованого представництва жінок та чоловіків на різних посадах державної служби;
- створення можливостей для стажування з метою залучення на державну службу молодих висококваліфікованих фахівців;
- популяризація державної служби (не вказано як) тощо.
Нагадаємо, 5 листопада 2020 року Президент України підписав Указ № 487/2020 «Про впорядкування використання об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами», згідно з яким НАДУ (разом із Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським регіональними інститутами державного управління) буде передана до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Крім того, на офіційному сайті Президента України з’явилася інформація: «Президент переконаний, що вже найближчим часом науково-педагогічні працівники та слухачі НАДУ посядуть гідне місце в почесній родині Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
Це рішення викликало справжній протест викладачів та слухачів вишу.
Пізніше Кабмін схвалив приєднання НАДУ до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Крім того, уряд вирішив долю регіональних інститутів академії.
Дніпропетровський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України буде приєднаний до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
Харківський регіональний інститут НАДУ буде приєднаний до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Львівський регіональний інститут НАДУ буде приєднаний до Національного університету «Львівська політехніка».
Одеський регіональний інститут НАДУ буде приєднаний до Державного університету «Одеська політехніка».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.