Верховний Суд висловився щодо строків оскарження ухвали слідчого судді

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 234/4760/19 та встановив, що якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Обставини справи

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області ухвалою повернув скаргу засудженого на бездіяльність слідчого Територіального управління ДБР, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у зв`язку із пропуском строку подання скарги.

Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу засудженого на вищезазначену ухвалу слідчого судді у зв`язку із пропуском строку апеляційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказував на те, що апеляційний суд безпідставно повернув його скаргу, оскільки копію ухвали слідчого судді він отримав 27 січня 2021 року, тому строк на оскарження судового рішення не пропустив.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що згідно з вимогами ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів із дня її оголошення. Якщо таку ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається в разі, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Так, як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя без виклику учасників судового розгляду постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги особи на бездіяльність слідчого ДБР.  

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, мотивував своє рішення тим, що скаргу на ухвалу слідчого судді від 24 грудня 2020 року подав лише 1 лютого 2021 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку апеляційного оскарження вказаного рішення.

Крім того, заявник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 27 січня 2021 року, проте не надав жодних підтверджуючих документів, не навів причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та не ставить питання про його поновлення. Враховуючи наведене, суд на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК повернув апеляційну скаргу.

Разом із цим з матеріалів провадження вбачається, що місцевий суд надіслав на адресу ДУ «Торецька виправна колонія (№2)» копію ухвали слідчого судді від 24 грудня 2020 року для вручення засудженому, яку він отримав 27 січня 2021 року, згідно з розпискою останнього, наявною в матеріалах провадження.

У подальшому, 1 лютого 2021 року засуджений подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка датована 31 січня 2021 року, тобто не пропустивши строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 395 КПК.

ВС наголосив, що така позиція повністю узгоджується з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 листопада 2019 року (провадження № 51-9550кмо18), відповідно до якого, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Однак суд апеляційної інстанції доводів особи належним чином не перевірив, переконливо їх не спростував та залишив поза увагою те, що в матеріалах провадження міститься розписка останнього про отримання копії оскаржуваного судового рішення, що підтверджує вчасність подання ним апеляційної скарги.

ВС відзначив, що з урахуванням викладеного ухвалу апеляційного суду належить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, як забезпечується змагальність під час торгів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.