Чи є виконавцем розбою той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину

Виконавцем розбою є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК (розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень). При цьому дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК (кримінальна відповідальність співучасників). До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 621/6762/18.

Обставини справи

Обвинувачений за попередньою змовою з невстановленими особами, під приводом продажу біткоїнів зустрівся з потерпілим, який від невстановленої особи отримав погрози та удар по голові предметом, схожим на пістолет, а від інших присутніх – удари руками та ногами у ділянку голови, тулуба, рук і ніг. У результаті вказаних дій обвинувачений та невстановлені особи відкрито заволоділи майном потерпілого на загальну суму 1 416 527 грн.

За вироком Малиновського районного суду Одеси від 5 квітня 2019 року чоловіка засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважав, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджув, що всупереч вимогам законодавства судом не доведено поза розумним сумнівом його винуватість у вчиненні злочину, за який його засуджено. Вказував, що суд, зазначаючи формулювання обвинувачення, виклав ознаки його співучасті як співучасника у скоєнні злочину, не надаючи відповідну правову оцінку відповідно до вимог ст. 27 та ст. 29 КК. При цьому вказав, що висновки суду щодо його винуватості, викладені в судовому рішенні, ґрунтуються на показаннях потерпілого і свідків, в яких містяться суперечливі дані. На його думку, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК та складений виключно на припущеннях, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду тощо.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередньої інстанції.

Колегією суддів ККС встановлено, що судом першої інстанції перевірялися доводи засудженого щодо неправильної кваліфікації його дій. Він вважав, що його дії слід кваліфікувати з посиланням на ст. 29 КК. Однак такі доводи судом першої інстанції було визнано такими, що не ґрунтуються на встановлених обставинах справи. Зокрема, у вироку суду обґрунтовано зазначено, що чоловіку інкримінувалося співвиконавство у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК. Вказана кваліфікація була доведена стороною обвинувачення. Відповідно до вимог КК співвиконавець підлягає, в даному випадку, кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 187 КК, і тут діє загальне правило щодо підстав кримінальної відповідальності і кваліфікації вчиненого злочину.

Тому, на думку суду, посилатися при цьому на ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК немає необхідності. Обвинувачення, яке було висунуто чоловіку, не містить посилань на наявність, окрім співвиконавців, організатора, підбурювача або пособника. При цьому між співвиконавцями може бути і розподіл ролей у виконанні злочину, однак у цьому випадку такий розподіл має «технічний» характер, у межах виконання об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК. При розбої виконавцем злочину є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка своїми діями разом із іншими співучасниками безпосередньо, навіть частково, виконала склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 187 КК.

Таким чином, на думку Суду, доводи засудженого про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними й такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.