Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов’язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/1039/20.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що АТ КБ «П» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до НВ ТОВ «О» про стягнення штрафу в розмірі 30 відсотків від вартості предмета застави в сумі 229 108 034 грн 99 коп.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ з посиланням на інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з якою 12.04.2019 проведено реєстраційну дію стосовно зміни статутного капіталу, зміни складу відомостей про засновників, а також обставини щодо перерозподілу часток ТОВ «П», вказує на порушення застоводавцями за договором застави умов, узгоджених сторонами в п.п. 18,2 цього договору.
Рішенням Суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції, а саме: у позові відмовлено, оскільки НВ ТОВ «О» не є тією особою, яка повинна відповідати за позовними вимоги у цій справі.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС зазначили, що відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також ВС підкреслив, що згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу.
Виходячи з наведеного, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов’язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
При цьому ВС зауважив, що пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
З врахуванням викладеного, оскільки, як встановив суд апеляційної інстанції, НВ ТОВ «О» не брало участі в загальних зборах учасників ТОВ «П», які відбулися 10.04.2019 та за наслідками яких було здійснено перерозподіл часток учасників товариства, попередньо переданих в заставу, колегія суддів погоджується з його висновком про те, що НВ ТОВ «О» не є особою, яка повинна відповідати за даним позовом, а отже й про відмову в задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд залишив Касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив особливості визначення розміру моральної шкоди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.