Рада спростила вимоги для формування ліцеїв: закон

Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект №4629-1 про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.

Згідно зі змінами до законодавства діти до 9 класу включно будуть навчатися в гімназіях, а з 10 класу - у ліцеях.

Автори в пояснювальній записці пишуть, що у новому Законі України «Про повну загальну середню освіту», що був прийнятий Верховною Радою у січні 2020 року, були сформульовані положення, спрямовані на формування мережі ліцеїв, які мали б забезпечувати надання трирічної профільної середньої освіти протягом навчання у 10-12 класах. Формування такої мережі ліцеїв планувалося здійснити до 2024 року, пришвидшивши початок надання трирічної профільної середньої освіти в рамках реформи «Нова українська школа».

При цьому депутати зазначають, що необхідно подовжити перехідний період для трансформації мережі закладів освіти, а також уточнити окремі положення, що спрямовані на вдосконалення правового регулювання функціонування ліцеїв, визначають освітню термінологію тощо.

Автори пропонують прописати у законодавстві, що для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені положенням про ліцей, ліцензійними умовами, у тому числі щодо:

- функціонування не менше двох класів  (не менше одного - у гірській місцевості) з наповнюваністю не менше 25 учнів у кожному з них протягом кожного року здобуття профільної середньої освіти. Раніше у проекті була вимога 4 класи.

- створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища. Під безпечним середовищем розуміється сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;

- забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання (не менше трьох) з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;

- підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання;

- забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їх доїзду до ліцею буде становити більше норми, визначеної законодавством;

- забезпечення вільного (без обмежень) і безоплатного доступу здобувачам освіти і педагогічним працівникам у приміщеннях закладу освіти, у тому числі й у пансіоні, до бездротового інтернету;

- забезпечення здобувачів освіти харчуванням.

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради..

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради. Тобто тепер немає вимоги у 50 тисяч населення.

Серед цікавого можна виділите і те, що за рішенням засновника початкова школа, гімназія може включати дошкільний підрозділ, за умови його розміщення в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією.

Крім того, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти.

Передбачається, що для дітей, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, в Україні утворюється та діє спеціально уповноважена державна установа, що організує і забезпечує надання таким дітям освітніх послуг у сферах дошкільної та повної загальної середньої освіти.

Заклад загальної середньої освіти може мати статус опорного, під яким пропонується розуміти «заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу, безпечне освітнє середовище та спроможний відповідно до вимог закону забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти на рівні державних стандартів».

Головне юридичне управління (ГЮУ) висловило зауваження.

Зокрема, розділ IX Закону України «Про освіту» пропонується доповнити статтею 77-1, якою визначатиметься організація надання освітніх послуг у закладах охорони здоров’я, згідно з якою по суті утворюється «спеціально уповноважена державна установа, що організовує і забезпечує надання таким особам освітніх послуг у сферах дошкільної та повної загальної середньої освіти», як юридична особа публічного права, засновником якої є держава в особі Кабінету міністрів України, на думку експертів, виходить за межі компетенції парламенту, визначеної статтею 85 Конституції України.

Тобто, пишуть далі експерти, законопроектом створюється підґрунтя, за яких Верховна Рада України вказує Кабінету міністрів України, як саме і у який спосіб він має виконувати покладені на нього законодавчими актами повноваження, а відтак – перебирає на себе виконання цих повноважень, залишаючи за Кабінетом міністрів України формально-технічні функції.

На думку експертів, такий законодавчий підхід не відповідає приписам статей 6 та 19 Конституції України, а також правовій позиції Конституційного Суду України, згідно з якою неухильне додержання органами державної влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади, є запорукою їх єдності та важливою передумовою стабільності і злагоди в державі (рішення від 2 березня 1999 року № 2-рп, від 1 квітня 2008 року № 4-рп, від 8 вересня 2009 року № 19-рп, від 11 березня 2011 року № 2-рп).

Крім того, запропоноване не враховує вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Раніше Верховна Рада ухвалила закон про старост без скандальної правки про КСУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.