Верховний Суд роз’яснив, хто є виконавцем злочину при розбої

При розбої виконавцем злочину є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка своїми діями разом з іншими співучасниками безпосередньо, навіть частково, виконала склад злочину, передбачений ч.4 ст. 187 КК.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 621/6762/18.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що чоловік за попередньою змовою з невстановленими особами, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, під приводом продажу «Біткоїнів» орендував квартиру та в цей же день об 11 годні під час телефонної розмови запросив потерпілого до квартири для здійснення продажу «Біткоїнів» за 50 000 доларів США.

Відповідно до вказаної домовленості за потерпілий зустрівся з ним та, зайшовши до квартири, отримав погрози від невстановленої особи предметом, який той сприймав як пістолет, й удар по голові вказаним предметом, а від інших присутніх – удари руками та ногами в область голови, тулуба, рук і ніг. У результаті вказаний дій обвинувачений та невстановлені особи відкрито заволоділи майном потерпілого на загальну суму 1 416 527 грн.

За вироком місцевого суду чоловіка засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією усього майна. Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

У касаційній скарзі, касатор стверджував, що всупереч вимогам ст. 17 п. 2 ч. 3 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України, судом не доведено поза розумним сумнівом його винуватість у вчиненні злочину, за який його засуджено. Вказував, що суд, зазначаючи формулювання обвинувачення, виклав ознаки його співучасті як пособника у скоєнні злочину, не надаючи відповідну правову оцінку відповідно до вимог ст. 27 та ст. 29 КК.

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що судом першої інстанції перевірялись доводи засудженого про неправильну кваліфікацію його дій, а саме кваліфікацію його дій без посилання на ст. 29 КК, які були визнані такими, що не ґрунтуються на встановлених обставинах справи.

Зокрема у вироку суду обґрунтовано зазначено, що особі інкримінувалось спів виконання у скоєнні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК, та вказана кваліфікація була доведена стороною обвинувачення. Відповідно до вимог КК співвиконавець підлягає в даному випадку, кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 187 КК і тут діє загальне правило щодо підстав кримінальної відповідальності і кваліфікації вчиненого злочину.

Отже, посилатися при цьому на ч.1 ст. 29 чи ч.2 ст. 27 КК немає необхідності. Обвинувачення, яке висунуто йому не містить посилань на наявність, окрім співвиконавців, організатора, підбурювача або пособника. При цьому між співвиконавцями може бути і розподіл ролей у виконанні злочину та в даному випадку він має технічний характер – в межах виконання об’єктивної сторони ч. 4 ст. 187 КК. При розбої виконавцем злочину є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка своїми діями разом з іншими учасниками безпосередньо, навіть частково, виконала склад злочину, передбачений ч.4 ст. 187 КК.

А тому доводи засудженого про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпідставними й такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився про стягнення виконавчого збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.