Виключення найбільш суворого виду покарання з санкції статті та зворотна дія закону у часу: позиція ВС

Закон України про кримінальну відповідальність, яким виключено найбільш суворий вид покарання з санкції статті Особливої частини КК, вважається таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність особи, а отже має зворотну дію у часі. Якщо особі призначено найбільш суворе покарання, передбачене у санкції статті Особливої частини КК, однак законом про внесення змін до КК таке покарання виключено, то особі слід призначити найбільш суворе покарання зміненої санкції статті Особливої частини КК. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 487/1637/18.

Обставини справи

10 листопада 2017  року близько 8 години, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи біля торгівельного кіоску, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілої та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з прилавку обвинувачена таємно викрала майно потерпілої на загальну суму 14874,60  грн, спричинивши останній матеріальну шкоду на зазначену суму.

За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2019 жінку засуджено за ч. 1 ст. 185 КК (таємне викрадення чужого майна (крадіжка)) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням.

1 липня 2020року набрали чинності зміни, внесені Законом від 22.11.2018 № 2617- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до яких із санкції ч. 1 ст. 185 КК виключено покарання у виді позбавлення волі.

Апеляційний суд ухвалою від 17.09.2020, змінивши вирок суду першої інстанції щодо жінки, у вказаній частині вирок місцевого суду не змінив.

Позиція ККС: змінено ухвалу апеляційного суду та вирок місцевого суду у частині призначеного покарання. Призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням. У решті судові рішення залишено без зміни.

Колегія суддів ККС визнала обґрунтованими доводи у касаційній скарзі прокурора, який, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк два роки і на підставі ст. 75 КК звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Суд вказав на той факт, що вироком місцевого суду від 20.02.2019 жінку засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням. При цьому до 01.07.2020 року санкція ч. 1 ст. 185 КК, за якою жінку визнано винною, нарівні зі штрафом, громадськими  та виправними роботами, а також арештом, передбачала такий вид покарання, як позбавлення волі. 01.07.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом від 22.11.2018 № 2617- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до яких із санкції ч. 1 ст. 185 КК виключено покарання у виді позбавлення волі. Проте суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду від 20.02.2019, не застосував положення ч. 1 ст. 185 КК у редакції Закону № 2617-VII від 22.11.2018.

Відповідно до ст. 5 КК, вказаний Закон, яким пом’якшено кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 185 КК, має зворотну дію в часі. А тому, на дмку Суду, жінці має бути призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК, передбачене її санкцією в новій редакції. З огляду ж на те, що місцевим судом жінці було обрано найбільш суворий вид покарання за ч. 1 ст. 185 КК, а саме позбавлення волі, то цей вид покарання має бути змінено їй на найбільш суворий вид покарання з передбачених санкцією цієї ж норми у редакції Закону № 2617-VII від 22.11.2018, а саме – обмеженням волі. За таких обставин вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК підлягають зміні.

Відтак Суд ухвалив: Касаційну скаргу прокурора задовольнити. Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року та вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2020 року змінити в частині призначеного покарання. Призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік і покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. В решті судові рішення залишити без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.