Верховна Рада ухвалила закон щодо реформи прокуратури, документ

15 червня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект 5157 «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві і перехідні  положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів  із реформи  органів прокуратури» щодо окремих аспектів дії перехідних положень».

Запропонованим проектом вносяться зміни до розділу II «Прикінцеві і перехідні  положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів  із реформи  органів прокуратури», що був прийнятий Верховною Радою України 19.09.2019 та набрав чинності 25.09.2019.

Як зазначає ГЮУ Верховної Ради, законопроект стосується очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, та спрямований передусім на кадрове перезавантаження органів прокуратури шляхом атестації прокурорів.

Законопроектом вносяться зміни до розділу II «Прикінцеві і перехідні  положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів  із реформи  органів прокуратури», якими, зокрема:

- змінюється перелік осіб, на яких поширюється положення Закону про проходження атестації (зміни до пункту 7 розділу II Закону в редакції проекту);

- передбачається повторне проходження атестації особами, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах (зміни до пунктів 7, 17 розділу II Закону в редакції проекту);

- встановлюється, що утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій здійснюватиметься Генеральним прокурором (зміни до пункту 11 розділу II Закону в редакції проекту);

- змінюються рекомендації щодо формування нового складу Ради прокурорів України (зміни до пункту 23 розділу II Закону в редакції проекту) тощо.

Відповідно до пункту 7 (в редакції проекту) положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:

1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;

2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;

3) звільнені з органів прокуратури у зв’язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу,  щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури,  щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

«Слід зазначити, що редакція підпункту 1 цього пункту не дає можливості чітко зрозуміти, в якій мірі його положення залишаються нереалізованими на день набрання чинності цим законопроектом у разі  його прийняття як закону. З огляду на те, що закон набрав чинності ще 25.09.2019, видається юридично некоректним формулювання, «які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України…», адже прокурори та слідчі, які працювали у Генеральній прокуратурі України, вже мали б пройти атестацію відповідно до положень зазначеного закону і бути переведеними до Офісу Генерального прокурора (або бути звільненим у разі її непроходження).

У підпункті 2 пункту 7 (в редакції проекту) називаются поважні причини, за наявністю яких прокурори та слідчі органів прокуратури не проходили атестацію. Однак наведений перелік причин не є вичерпаним, що, по-перше, не враховує принципу правової визначеності, а по-друге, на практиці може призвести до того, що суб’єкти правозастосування на свій суб’єктивний розсуд будуть відносити ті чи інші причин до поважних.

На нашу думку, видається невдалою і редакція підпункту 3, в якому йдеться про категорію осіб, звільнених з органів прокуратури щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора  у Генеральній прокуратурі України…, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора…

Зі змісту наведеної норми незрозуміло, які саме рішення судів маються на увазі: лише ті, що набрали законної сили, чи також й ті, що  ухвалені судами, але не набрали законної сили», - зазначає ГЮУ ВР.

Змінами до пункту 11 розділу ІІ (в редакції проекту) пропонується передбачити, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких здійснюється Генеральним прокурором. Такі зміни обумовлені тим, що відповідно до чинних положень Закону (підпункт 8 пункту 22 розділу ІІ) до 01.09.2021 саме Генеральний прокурор, визначає, зокрема:

- перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур;

- порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження;

- порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.

«На  нашу думку, як зазначені положення проекту, так і чинні положення Закону не випливають із положень статей 19, 92 та 131-1 Конституції України та порушують існуючі гарантії незалежності прокурора, визначені статтею 16 Закону України «Про прокуратуру», - зазначає ГЮУ ВР.

Відповідно до проекту абзаци перший - п’ятий пункту 19 розділу ІІ Закону викладаються у нових редакціях та передбачається, що «…прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1 – 4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав…».

«Зазначені положення, з нашої точки зору, викладені без дотримання передбачених статтею 16 Закону України «Про прокуратуру» гарантій незалежності прокурора, оскільки незалежність прокурорів є передумовою їх об’єктивності та неупередженості. Під час виконання конституційних функцій прокурори не повинні залежати від органів законодавчої та виконавчої влади, органів державного управління, службових та посадових осіб, громадських організацій, партій, рухів тощо.

Передбачений проектом порядок атестації та звільнення прокурорів і слідчих навряд чи сприятиме доброчесному та об’єктивному виконанню ними своїх обов’язків, хоч і тимчасово, та може призвести до затягування строків досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень та інших справ, і, як наслідок, - до порушення права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – зауважує ГЮУ ВР.

У підпункті 8-1, яким доповнюється пункт 22 розділу ІІ Закону, передбачено, що після 01.09.2021 визначені відповідно до цього пункту порядки та процедури застосовуються до правовідносин, розпочатих до зазначеної дати.

При цьому відкриті кадровою комісією, утвореною для забезпечення розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, до 01.09.2021 дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких на момент початку діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарні провадження, визначеного положенням про порядок його роботи, не ухвалено рішення, передаються кадровою комісією цьому органу для продовження їх розгляду в порядку, визначеному законом».

«Зазначені положення, на нашу думку, по-перше, направлені на врегулювання відповідних відносин, що, ймовірно, можуть виникнути в майбутньому. У цьому контексті звертаємо увагу на те, що закон має регулювати суспільні відносини, а не вирішувати конкретне питання для конкретної ситуації. По-друге, використане формулювання «відповідного органу, що здійснює дисциплінарні провадження», містить ознаки правової невизначеності, оскільки зазначений орган не має назви та його статус Законом «Про прокуратуру» не визначено, що не відповідає принципу верховенства права», - зауважило ГЮУ ВР.

 Пункт 23 розділу ІІ Закону проектом викладається у новій редакції.

Редакцією абзацу першого цього пункту передбачено, що повноваження членів Ради прокурорів України, призначених на посади до набрання чинності цим Законом, достроково припиняються на наступний день після дня початку роботи окружних прокуратур. Рекомендувати всеукраїнській конференції прокурорів та з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ вжити заходів щодо формування нового складу Ради прокурорів України після початку роботи окружних прокуратур, а також відповідного органу, що здійснює дисциплінарні провадження.

«На нашу думку, такі положення є досить сумнівними та підлягають доопрацюванню з огляду на те, що відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №40, днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021. Отже, окружні прокуратури вже мали розпочати свою роботу з 15.03.2021, а повноваження членів Ради прокурорів України мали бути достроково припинені з 16.03.2021.

З огляду на це, перше речення абзацу першого зазначеного пункту втратило свою актуальність, і вносити до нього зміни в запропонованій редакції недоцільно.

Що стосується другого речення, то воно також містить вади, зумовлені юридичною невизначеністю. Зокрема, проектом не передбачено, які саме заходи мають вжити всеукраїнська конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з метою формування нового складу Ради прокурорів України», - зазначає управління Верховної Ради.

Нижче наводимо текст законопроекту до другого читання у редакції від 7 червня.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.