Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 18/30, вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до відповідача з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Господарського суду Полтавської області у позові відмовлено повністю. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Судді ВС підкреслили, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Також ВС зазначив, що положення статті 388 Цивільного кодексу України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц).
Також ВС нагадав, що згідно з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
З огляду на викладене, визначальним для надання правильної оцінки фактичним обставинам та для правильного застосування норм права у цьому випадку при розгляді заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння у цій справі є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а не відчуження спірного майна 02.01.2018 на електронних торгах, яке згідно з вказаними нормами та висновками Верховного Суду в цьому випадку є різновидом правочинів у ланцюгу перепродажів спірного майна, тому передчасними є посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05.06.2019 у справі № 926/1288/18.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи можуть у адвоката вимагати документи, передані йому на зберігання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.