З-поміж низки законопроектів (5459, 5459-1, 5459-2, 5459-3) з однаковою назвою «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог Конституції України» Верховна Рада обрала документ під реєстраційним номером 5459-1 від 13.05.2021. Саме його сьогодні нардепи ухвалили в першому читанні.

Авторами законопроекту є група нардепів від «Слуги народу»: Давид Арахамія, Анастасія Радіна, Сергій Іонушас, Олександр Корнієнко.

Вони ж є авторами і основного законопроекту за № 5459. За змістом цей альтернативний законопроект є тотожним основному, за виключенням декількох окремих деталей.

Відмінністю поданого на розгляд проекту є надання Кабінету Міністрів України права призначати трьох осіб до складу Комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора НАБУ замість Ради національної безпеки і оборони України, як це передбачено у проекті № 5459.

Положення основного законопроекту щодо РНБО «зарубило» ГНЕУ, яке вважало, що наділення РНБО функціями участі у формуванні органів державної влади не повною мірою відповідає його статусу як координаційного органу. Крім того, у зв’язку з тим, що головою РНБО є Президент України, який формує її персональний склад, участь РНБО у призначенні Директора НАБУ можна вважати опосередкованим впливом Президента України на діяльність НАБУ.

Нардепи вважають, що законопроект усуне суперечності між Конституцією України та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» та забезпечить гарантії незалежності для НАБУ.

Проектом Закону № 5459-1 пропонується внести такі зміни в законодавство:

1) визначити статус Національного антикорупційного бюро України як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Сьогодні він є державним правоохоронним органом. Зміна статусу для НАБУ означає, що його діяльність буде координуватися безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

2) Передбачити, що набуття НАБУ статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом не потребує будь-яких додаткових заходів, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією органу, вчинення будь-яких дій щодо його працівників тощо.

3) Встановити особливості порядку взаємодії Національного бюро із Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади з метою унеможливлення втручання Кабінету Міністрів України у діяльність НАБУ.

4) Визначити особливості застосування положень нормативно-правових актів, які регулюють питання діяльності центральних органів виконавчої влади та державної служби, з метою забезпечення інституційної та операційної незалежності НАБУ.

Нормативно-правові акти Національного бюро будуть набирати чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Інші акти Національного бюро будуть набирати чинності з дня їх прийняття, якщо самими актами не встановлено інший строк набрання ними чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється дія таких актів, у встановленому Національним бюро порядку.

Акти Національного бюро оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному вебсайті Національного бюро.

Державна реєстрація актів Національного бюро Міністерством юстиції України не здійснюється.

Нормативно-правові акти Національного бюро включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України.

Крім того, нардепи записали в законопроекті, що акти Національного бюро не можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабміном.

5) Визначити повноваження Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України та звільнення з цієї посади.

При цьому Кабінет Міністрів України, за наявності підстав, може прийняти рішення про звільнення Директора бюро з посади, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини від посадового складу Кабінету Міністрів України.

Директора бюро може бути відсторонено від посади лише з підстав та у порядку, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.

6) Визначити, що конкурсний добір на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України організовує та проводить конкурсна комісія, до якої входять шість осіб, із яких три особи визначаються Кабінетом Міністрів України та три особи – визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій партнерів з розвитку, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у запобіганні та протидії корупції.

Міністерство закордонних справ України визначає перелік таких партнерів з розвитку не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень Директора Національного бюро або протягом трьох робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом.

Кожен такий партнер з розвитку може запропонувати Кабінету Міністрів України будь-яку кількість кандидатів до складу Конкурсної комісії або погодити пропозицію спільного списку кандидатів до складу Конкурсної комісії.

Рішення про визначення членів Конкурсної комісії приймається на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України.

7) Удосконалити засади організації та проведення конкурсного відбору на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України задля забезпечення прозорості та об’єктивності такого відбору.

Конкурсна комісія вносить подання про призначення кандидатів на посаду Директора Національного бюро Прем’єр-міністру, який зобов’язаний внести відповідне подання на розгляд Кабінету Міністрів України протягом 10 днів з дня його внесення Конкурсною комісією.

Кабінет Міністрів України на відкритому засіданні призначає одного з двох поданих Конкурсною комісією кандидатів Директором Національного бюро.

8) Визначити, що зовнішню оцінку ефективності діяльності Національного бюро проводить комісія у складі трьох осіб, визначених Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій партнерів з розвитку, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у запобіганні та протидії корупції.

9) Визначити засади організації та проведення зовнішньої оцінки ефективності діяльності Національного бюро.

10) З метою усунення правової невизначеності щодо правового статусу особи, яка займає посаду Директора Національного бюро, яка виникла у зв’язку з Рішенням Конституційного суду України 9-р/2020, визначається, що особа, призначена на посаду Директора Національного бюро, продовжує здійснювати всі повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України до моменту призначення Директора Національного антикорупційного бюро України за результатами відкритого конкурсного відбору на зайняття цієї посади у порядку, встановленому статтею 7 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Тобто, Артема Ситника одразу після ухвалення закону звільняти не планують, його звільнять пізніше, за результатами проведеного конкурсу.

Депутати припускають, що з дня набрання чинності законом розпочнеться формування комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України і буде проведений відкритий конкурсний відбір на зайняття цієї посади. Проте, чітких дедлайнів законопроект не ставить, тому, коли саме відбудеться конкурс, прогнозувати вкрай важко.

Директор Національного бюро наділяється повноваженнями утворення, реорганізації та ліквідації територіальних управлінь Національного бюро.

Територіальні управління Національного бюро утворюються та діють як відокремлені підрозділи Національного бюро без утворення окремих юридичних осіб.

Вимоги Кабінету Міністрів України щодо формування структури апарату центрального органу виконавчої влади не поширюються на Національне бюро.

Головне науково-експертне управління висловлювало зауваження до основного законопроекту, які цілком можуть бути застосовані і до альтернативного.

1. Незважаючи на гучну назву законопроекту, тобто задекларовану мету про приведення діючого закону у відповідність до Конституції, ГНЕУ побачила в ньому зовсім протилежне.

Зокрема, Конституція України не передбачає існування в державному механізмі (апараті) органів виконавчої влади із спеціальним статусом, які здійснювали б відповідні функції поза межами системи органів виконавчої влади. Тож це положення має шанси бути визнаним неконституційним.

2. Запропоновані проектом обмеження участі Кабінету Міністрів України в організації діяльності НАБУ можуть бути розцінені як такі, що не повною мірою узгоджуються з відповідними положеннями Конституції України у питаннях утворення і функціонування центральних органів виконавчої влади.

3. Щодо звільнення Артема Ситника та призначення нового директора, то Головне управління не в захваті від цієї ідеї, пояснюючи таке.

По-перше, у ч. ч. 3, 4 ст. 6 Закону передбачено термін діяльності Директора НАБУ та вичерпні підстави його звільнення, якими не встановлено таку підставу, як внесення змін до законодавства. Оскільки проектом передбачається зміна підпорядкованості та правового статусу НАБУ, а не його ліквідація або реорганізація, то відсутні й правові підстави для припинення повноважень Директора НАБУ. По-друге, це положення порушує принцип незалежності НАБУ, оскільки створює небезпечну практику зміни його керівництва шляхом внесення змін до законів, яка може стати регулярною.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що обирати Директора Бюро економічної безпеки буде ексоперуповноважений підрозділу захисту економіки Нацполіції, а також про те, як податковий комітет обрав тих, хто буде обирати директора БЕБ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.