Як в Уряді пропонують змінити порядок розгляду трудових спорів: законопроект

Мінекономрозвітку винесло на розгляд Кабміну законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів». Документи підписані звільненим вчора з посади міністра Ігорем Петрашко.

У Міністерстві пропонують переглянути главу ХV «Індивідуальні трудові спори» Кодексу законів про працю України та викласти її в новій редакції, а також запровадити вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом залучення медіаторів. 

Законопроектом пропонується норма, відповідно до якої, з метою врегулювання трудового спору за згодою між його сторонами може бути проведена у визначеному законом порядку медіація, при збереженні існуючих варіантів вирішення індивідуальних трудових спорів, а саме за участі комісії по трудових спорах та вирішення трудового спору у судовому порядку. 

Також законопроектом серед іншого пропонується: 

- Визначити предмет та сторони індивідуального трудового спору.

- Залишити такий рудимент радянського законодавства, як комісія з трудових спорів.

- Обмежити строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом трьох років з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення (На сьогодні цей строк не обмежений, що створює передумови для зловживання своїм правом недобросовісними позивачами. Поширеними є випадки, коли особа, зловживаючи своїм правом на звернення до суду через відсутність встановленого строку на таке звернення, навмисно чекає тривалий період часу для того, щоб стягнути з роботодавця велику суму середнього заробітку за час затримки розрахунку).

При цьому, якщо сторонами індивідуального трудового спору була ініційована процедура медіації, однак мирова угода за її результатами не була укладена, кожна зі сторін може звернутися з заявою про вирішення індивідуального трудового спору разом з документом, що підтверджує проведення та/або припинення медіації, до місцевого суду у місячний строк з дня отримання акта про відмову сторін від підписання мирової угоди, складеного медіатором (медіаторами).

- Змінюються строки для звернення до суду.

У разі невиконання однією із сторін індивідуального трудового спору взятих на себе зобов'язань за мировою угодою, інша сторона має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня, визначеного в мировій угоді як термін виконання відповідного зобов'язання. 

Власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право звернутися до місцевого суду з позовом про вирішення індивідуального трудового спору в тримісячний строк, а в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди — протягом року з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав. 

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах будь-яка зі сторін індивідуального трудового спору може оскаржити це рішення до місцевого суду в десятиденний строк з дня вручення їм копії цього рішення. 

У разі незаконного припинення трудового договору з фізичною особою суд на її вимогу приймає рішення: 

1) про поновлення її на попередній роботі; 

2) про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. 

Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним припиненням трудового договору з фізичною особою, або переведенням її на іншу роботу. 

З урахуванням обставин справи, клопотання власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи, яка використовує найману працю, суд за згодою фізичної особи, яка у них працювала на підставі трудового договору, може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату їй компенсації в розмірі, визначеному за домовленістю сторін, але не нижче середньої заробітної плати за 6 місяців.

Рішення суду про поновлення працівника, з яким незаконно припинено трудовий договір або якого переведено на іншу роботу, підлягає негайному виконанню. 

Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням), що містить не гірші умови, які мав працівник до незаконного припинення з ним трудового договору або переведення на іншу роботу. 

У разі затримки виконання, невиконання власником або уповноваженим ним органом, фізичною особою, яка використовує найману працю, рішення, передбаченого частиною першою цієї статті, суд виносить ухвалу про виплату ними працівнику середньої заробітної плати або різниці в заробітній платі за весь час затримки, невиконання рішення суду. 

Раніше Комітет погодив законопроект про відповідальність за порушення правил поводження з цифровими грошима.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.