ВС висловився про відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 686/3941/19 та встановив, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчих документів без прийняття та зобов`язання відкрити виконавче провадження.

Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області виділено у натурі з майна, що є у спільній частковій власності, приміщення житлового будинку. Припинено право спільної часткової власності особи на житловий будинок з надвірними будівлями.

На вказані рішення, зокрема в частині розподілу судових витрат, видано виконавчі листи, які були подані позивачем до виконавчої служби. Проте державний виконавець надіслав стягувачу повідомлення про повернення виконавчих листів без прийняття до виконання, оскільки у цих виконавчих листах не зазначено дату народження боржника та його реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Вказував, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. Зазначав, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого судове рішення залишається невиконаним.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця по поверненню стягувачу без прийняття до виконання виконавчих листів. Зобов`язано Другий відділу ДВС у місті Хмельницькому вирішити питання про прийняття до виконання виконавчих листів, виданих Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області.

Постановою апеляційного суду ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 8 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18).

Також ВС наголосив, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Отже, задовольняючи скаргу позивача частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відсутність у виконавчих листах реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника і його дати народження не є безумовною підставою для повернення виконавчих документів, та дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому щодо винесення повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку із відсутністю у них вищевказаних реквізитів, порушують права стягувача та є такими, що не відповідають вимогам закону.

ВС зазначив, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій помилково застосували неправильні висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18) та від 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18), оскільки подібні висновки неодноразово були висловлені судом касаційної інстанції і за результатом касаційного перегляду інших справ, зокрема у постановах від 8 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19). Заявником не наведено обґрунтованих доводів для відступу від вищевказаних висновків суду касаційної інстанції.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, коли допускається позбавлення батьківських прав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.