Криміналізація контрабанди: що вирішив комітет щодо президентського законопроекту

Комітет з питань правоохоронної діяльності на засідання 12 травня рекомендував Верховній Раді ухвалити в першому читанні за основу Президентський законопроект "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів" № 5420 від 23.04.2021, який був визначений як невідкладний.

Проект Закону передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новими статтями:

 - 201-2 "Контрабанда товарів",

- 201-3 "Контрабанда підакцизних товарів",

- 201-4 "Недостовірне декларування товарів".

Під контрабандою в законопроекті розуміють дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів, вчинену у значному розмірі.

Пропонованою статтею 201-4 Кримінального кодексу України передбачається ввести кваліфікуючу ознаку такого кримінального правопорушення, як недостовірне декларування товарів, – сприяння у будь-якій формі службовою особою митного органу з використанням влади чи службового становища.

Водночас вказаною статтею пропонується звільняти особу, яка вчинила діяння, що призвели до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів у значних, великих та особливо великих розмірах від кримінальної відповідальності, якщо така особа до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила подвійний розмір несплаченого митного платежу.

Законопроектом також пропонуються внести зміни до статті 201 "Контрабанда", статті 201-1 "Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України)" та статті 305 "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів" Кримінального кодексу України.

Законопроектом передбачаються зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюватимуть досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201-2, 201-3 та 201-4 Кримінального кодексу України.

У тексті законопроекту відсутня назва таких слідчих органів, але мова йде про Бюро економічної безпеки, яке створено Постановою Уряду від 12.05.2021 року та запрацює протягом шести місяців.

"Створити Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів", - йдеться в постанові Кабміну.

Саме на цей орган покладається розслідування фінансових злочинів, але законопроект про його підслідність ще не ухвалений парламентом.

Щодо підслідності контрабанди законопроект має виключення:

пропонується визначити, що у разі, якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 201-1, 201-2, 201-3, частиною четвертою статті 201-4 Кримінального кодексу України, встановлено, що вони вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища, за наявності однієї з умов, визначених частиною п'ятою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, такі кримінальні правопорушення розслідуватимуться детективами Національного антикорупційного бюро України.

Розділ XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України доповнюється положенням, відповідно до якого досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень здійснюватиметься слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, до початку функціонування Бюро економічної безпеки України.

ГНЕУ в цілому підтримало законопроект, проте вважає, що доцільнішим було б внесення змін до чинної ст. 201 «Контрабанда» (наприклад, шляхом доповнення цієї статті новими частинами), а не конструювання окремих кримінально-правових норм, як це запропоновано у проекті ( маються на увазі нові ст. ст. 201-2, 201-3 КК).

Нардеп Максим Бужанський вважає, що приймаючи законопроект в існуючому вигляді, країна рухається в протилежний від наповнення бюджету бік. На його думку, криміналізація контрабанди призведе до отримання величезної кількості кримінальних проваджень, які не будуть розслідуватися, в суд потрапить мізерна частина, вироки в яких не будуть отримані. Товари будуть псуватися або розкрадатися. Тож він пропонує залишити в законопроекті криміналізацію підакцизних товарів.

Член Комітету Григорій Мамка звернув увагу, що автори законопроекту забули запропонувати зміни до Митного кодексу, без яких неможливо визначити явище контрабанди. На його думку, на практиці закон створить колапс. Поки не буде керівника в ДБР та не буде створено БЕБ, цей закон створить більше хаосу, ніж принесе користі для бюджету та громадян.

Олександра Устінова назвала законопроект «показухою» та звернула увагу на низький поріг кримінально відповідальності. Крім того, вона побоюється, що «маски-шоу» будуть продовжитися, оскільки оперативників Служби безпеки України досі можна залучати до боротьби з контрабандою.

В Офісі Президента такі зауваження вважають несправедливими. На їх погляд в Митний кодекс вносити зміни не потрібно, а підслідність передають від СБУ іншим органам.

Навіщо контрабанду повертають в кримінальний кодекс

Повторна криміналізація контрабанди пов’язана з наступними обставинами.

15 листопада 2011 року Верховна Рада України декриміналізувала контрабанду товарів шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" № 4025-VI, яким, серед іншого, внесла зміни до статті 201 Кримінального кодексу України. Так, з 2012 року і по сьогодні переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не є контрабандою і не вважається злочином.

Чинна редакція статті 201 Кримінального кодексу України передбачає настання кримінальної відповідальності лише за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Незаконне переміщення інших товарів, вказаних у цій статті, крім наркотичних речовин (стаття 305 Кримінального кодексу України), та лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України (стаття 201-1 Кримінального кодексу України), на сьогоднішній день не є контрабандою.

Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Розділом XVIII "Порушення митних правил та відповідальність за них" Митного кодексу України встановлено, що за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення (стаття 472), переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем (стаття 482), переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (стаття 483), настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (транспортних засобів) з їх конфіскацією.

Внаслідок такої декриміналізації упродовж тільки 2019 року працівниками Державної митної служби України стосовно посадових осіб підприємств складено 1 105 протоколів про порушення митних правил на суму 1,6 млрд гривень. Упродовж 2020 року – 1234 протоколи про порушення митних правил на суму 1,96 млрд гривень.

Водночас у 2019 році на розгляд судів направлено 984 справи зазначеної категорії на суму 348,22 млн гривень, за результатами розгляду яких судами прийнято рішення про накладення штрафу в 788 справах (80 %) на суму 40,46 млн гривень (11,6 %) та застосовано конфіскацію в 765 випадках (77,7 %) на суму 39,56 млн гривень (11,4 %). За результатами розгляду 126 справ (12,8 %) на суму 142,96 млн гривень (41 %) судами прийнято рішення про закриття справ, у переважній більшості на підставі відсутності складу правопорушення, у тому числі через недоведення окремих елементів складу правопорушення.

Митні органи ж не мають достатніх повноважень та не в змозі здійснити усі необхідні заходи, спрямовані на документування і доказування обставин вчиненого правопорушення, що в подальшому унеможливлює притягнення винних осіб до відповідальності.

Ураховуючи зазначене, а також те, що застосування передбачених Митним кодексом України адміністративних санкцій не стримує порушників від перевезення контрабанди, пропонується встановити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, підакцизних товарів (крім електричної енергії) та за недостовірне декларування товарів.

В Офісі Президента сподіваються, що введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів забезпечить зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, та сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів.

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев законопроект підтримав, проте зауважив, що якщо система притягнення до відповідальності не запрацює, як годинник, то він не впевнений у тому, що навіть якщо ввести розстріл за контрабанду, то можливо подолати це негативне явище.

Раніше Комітет Галини Третьякової досліджував два законопроекти про амністію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.