ВС роз’яснив, коли особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі коли вона сама або обстановка навколо неї зазнає таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально карних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв’язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

На цьому наголосила  колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 161/1390/19.

Обставини справи

Так, органами досудового розслідування чоловік обвинувачувався в тому, що він, достовірно знаючи, що автомобіль марки  «Ford Escort», здобутий іншою особою у результаті незаконного заволодіння транспортним засобом, отримав вказаний автомобіль та в подальшому перевіз за адресою свого проживання, де зберігав до моменту вилучення працівниками поліції.

Ухвалою місцевого суду чоловіка було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК, на підставі ст. 48 КК у зв’язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження щодо нього – закрито. Апеляційний суд залишив ухвалу місцевого суду без змін.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, прокурор подав касаційну скаргу.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувався чоловік, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Так, відповідно до ст. 48 КК особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.  

Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо). Такі зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, у зв’язку з чим до ухвалення такого рішення законодавчим органом суд може у справах цієї категорії застосувати ст. 49 КК.

ВС наголосив, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі коли вона сама або обстановка навколо неї зазнає таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально карних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв’язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв’язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Також ВС зауважив, що з береження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 4 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження,  суд апеляційної інстанції з урахуванням викладених у постанові від 23 січня 2020 року висновків Касаційного кримінального суду Верховного Суду, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, аналогічну за змістом до його касаційної скарги, на ухвалу суду першої інстанції проаналізував викладені в ній доводи, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційний суд встановив, що звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв`язку із зміною обстановки судом зроблено на підставі поданих учасниками провадження клопотань, з урахуванням позицій учасників провадження та з дослідженням наведених в ухвалі даних про особу обвинуваченого, який вчинив злочин, маючи лише 18 років.

Крім того, слід звернути увагу, що постановляючи ухвалу від 28 травня 2019 року, суд першої інстанції врахував думки усіх учасників, у тому числі особи_2 та прокурора, які не заперечували проти задоволення клопотання сторони  захисту  і  звільнення  обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК.

Також апеляційний суд вказав, що з моменту вчинення злочину і до розгляду справи судом, тобто упродовж більше семи місяців (на момент апеляційного розгляду - понад два роки), обвинувачений ніяких злочинів чи адміністративних правопорушень не вчиняв, здобув освіту, має постійне місце проживання, за яким виключно позитивно характеризується, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, повернув транспортний засіб, яким незаконно заволодів особа_3 (стосовно якого, як зазначила прокурор, застосовано положення ст. 48 КК), повністю добровільно відшкодував завдану матеріальну і моральну шкоду потерпілому, у якого відсутні будь-які претензії до обвинуваченого і який особисто клопотав перед судом про звільнення  від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК.

ВС зазначив, що у підсумку апеляційний суд дійшов висновку, що на час судового розгляду в житті обвинуваченого відбулися такі позитивні зміни, які з великою долею ймовірності свідчать, що вказана особа в майбутньому не буде вчиняти кримінальні правопорушення і перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд нагадав, у чому виявляється службова недбалість.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.