Карантинні обмеження – це реальність, в якій ми живемо вже понад рік. Частина обмежень вже не сприймається, як щось надзвичайне, і натомість стають буденністю, якої навіть не помічаєш. Проте деякі наслідки дуже даються в знаки. Наприклад, коли ЦНАП цілу вічність не надає адміністративні послуги – про існування такої проблеми в Україні пишуть автори законопроекту №5454.
Депутати зазначають, що у законі №530-IX, який ухвалила Верховна Рада у березні 2020 року, міститься наступне положення: «З дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом». Така норма виглядала доречною в реаліях минулорічного локдауну з невідомою датою закінчення, натомість в умовах понад річного карантину, коли ЦНАПи працюють, вона більше виглядає як лазівка для ухилення від роботи. У пояснювальній записці йдеться про те, що така норма фактично надає надавачам адміністративних послуг «”право” самостійно встановляти строк розгляду документів для отримання відповідної адміністративної послуги».
Для того, щоб розв’язати цю проблему, законодавці пропонують прибрати словосполучення «строків надання цих послуг» зі згаданого вище закону, а також внести нову частину 6 до статті 10 закону «Про адміністративні послуги». Ця частина визначатиме, що встановлення карантину є підставою для зупинки лише строків звернення за адмінпослугами. При цьому визначається, що «встановлення карантину… не є підставою для зупинення строків надання адміністративних послуг, визначених законом, суб’єктами надання адміністративних послуг». Окремо варто відзначити, що автори відійшли від практики передбачення у законодавстві лише нинішнього карантину через коронавірусну хворобу і пропонують поширити своє регулювання на всі майбутні випадки встановлення карантинних обмежень.
Внесення таких змін можна вважати палицею на два кінці. З одного боку, дійсно, в умовах, коли карантинні обмеження мають мінімальний вплив на роботу ЦНАПів та інших органів, що надають адміністративні послуги, зупинка строків надання таких послуг дає простір для зловживань з боку посадових осіб. Тож, здавалося б, її було б доречно виключити. З іншого ж боку – не можна у подальшому виключати припинення транспортного сполучення або запровадження інших обмежень, які унеможливлять своєчасне надання адміністративних послуг. У такому разі посадовці все ще будуть зобов’язані надавати послуги у визначені законом терміни, хоча вони й не матимуть об’єктивної змоги виконувати свої функції.
Якщо порівняти те, як пройшли обмеження роботи транспорту у 2020-му і 2021-му роках, очевидно, що якась робота над помилками таки була проведена – все працювало хай не ідеально, але все ж краще ніж рік тому. Тож, звісно, можна сказати, що такі обмеження не матимуть суттєвого впливу на роботу ЦНАПів. Разом із тим, з нинішньою пандемією ми живемо вже рік, але при цьому ми аж ніяк не застрахані від нової подібної напасті. У такому випадку, карантинні обмеження будуть запроваджувати так само як у 2020-му – в авральному порядку без належної підготовки. І невідомо, скільки часу нам доведеться бути на локдауні у такому випадку, і, відповідно, по скількох послугах вийде термін їх надання.
Звісно, пропоноване регулювання є кращим за ситуацію, коли люди не можуть отримати свої послуги «просто тому що». Проте найкращим вирішенням цього питання було б диференціювання, у рамках якого було б визначено певний перелік карантинних обмежень, за яких термін надання послуг також зупиняється. Але це вже не питання законопроекту на дві пропозиції, а комплексне регулювання, яке має передбачати зміни у профільне законодавство, що визначає особливості запровадження карантину.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що уряд погодив запуск пілотного проекту з автоматичного відкриття ФОП.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.