Як спростити приєднання до електричних мереж: що пропонує законопроект Геруса та що знайшло в ньому ГНЕУ

08:43, 5 мая 2021
Комплексний законопроект про спрощення приєднання до електричних мереж врегулює питання сервітуту та запровадить «єдине вікно».
Як спростити приєднання до електричних мереж: що пропонує законопроект Геруса та що знайшло в ньому ГНЕУ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховна Рада по рекомендації Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг включила в порядок денний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж» № 5009 від 03.02.2021.

Ініціатори законопроекту вважають спрощення процедури приєднання до електромереж ключовим компонентом боротьби з корупцією.

Серед основних негативних факторів, які сьогодні впливають на процедуру приєднання електроустановок замовників до електричних мереж вони підкреслюють:

  • складну і забюрократизовану процедуру оформлення прав на земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів енергетики;
  • непрозору та забюрократизовану процедуру узгодження проектно-кошторисної документації із заінтересованими сторонами, зокрема органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
  • наявність необґрунтованих та складних бюрократичних процедур, значної кількості необхідних погоджень, довідок тощо.

Проектом закону планується запровадити наступні новації:

  1. Передбачити можливість розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у користування для розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури без отримання в органів виконавчої влади або місцевого самоврядування дозволу на його розробку.
  1. Передбачити застосування принципу мовчазної згоди при затвердженні відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданні їх у користування операторам систем розподілу для будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.
  1. Скоротити строк внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру до одного дня та врегулювати питання надання відмов в державній реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
  1. Врегулювати поняття лінійного об’єкту енергетичної інфраструктури, визначивши, що таким об’єктом визнається комплекс об’єктів енергетичної інфраструктури, включаючи наземні, надземні та підземні об’єкти, пов’язані повітряними та кабельними лініями та призначені для передачі та розподілу електричної енергії, а також будівлі та споруди, площею до 40 м2, в тому числі, але не виключно, електричні підстанції, трансформаторні підстанції, розподільчі пункти та пристрої, споруди опорних конструкцій, допоміжне обладнання, зв’язані з ними єдиним технологічним процесом, які забезпечують безпечну та надійну експлуатацію, виробництво, передачу і розподіл електричної та теплової енергії.
  1. Визначити чітку та прозору процедуру укладення договору про встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках державної та комунальної власності.
  1. Встановити, що розроблення та узгодження проектної документації лінійної частини приєднання електроустановок замовника потужність до 1 МВт, відведення земельних ділянок для їх розміщення здійснюється виключно оператором систем розподілу.
  1. Запровадити механізм «єдиного вікна» для:
  • подання замовниками та розробниками проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (далі - проектної документації) заяв, запитів, отримання вихідних даних, інформації та відомостей, необхідних для здійснення проектування та виконання будівельно-монтажних робіт;
  • узгодження із заінтересованими сторонами, зокрема органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями проектної документації;
  1. Передбачити можливість будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури на землях державної та комунальної власності без необхідності їх відведення, у разі якщо таке будівництво здійснюється відповідно до містобудівної документації.
  1. Скасувати необхідність отримання дозволу на порушення елементів благоустрою у разі здійснення будівельно-монтажних робіт з будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, замінивши його механізмом повідомлення про початок виконання таких робіт.
  2. Скасувати необхідність погодження матеріалів топографо-геодезичних робіт з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
  3. Скасувати необхідність проведення оцінки екологічного впливу при будівництві кабельних ліній.
  4. Розширити перелік суб’єктів, які зобов’язані здійснювати оприлюднення геопросторових даних, що наявні в їх розпорядженні та володінні.
  5. Передбачити відповідальність операторів системи розподілу та системи передачі за не оприлюднення інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередавання та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження підстанцій та резерву потужності) з прив'язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі та наданні необґрунтованої відмови у приєднанні електроустановок замовників до електричних мереж.
  6. Передбачити відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за несвоєчасне узгодження або неузгодження проектної документації.

Зміну цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури пропонується здійснювати без погодження з Кабінетом Міністрів України.

Згідно із діючою частиною четвертою статті 98 Земельного кодексу України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Але запропонована частина 5 цієї ж норми пропонує положення частини четвертої цієї статті не застосовувати у випадку встановлення земельних сервітутів для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури на земельних ділянках державної та комунальної власності.

Як будуть укладатися договори про встановлення сервітуту

Експлуатуюче підприємство, яке має намір укласти договір про встановлення сервітуту на земельній ділянці державної або комунальної власності для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, зареєстрованій у Державному земельному кадастрі звертається з відповідним клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування таку земельну ділянку.

До клопотання додаються підписаний уповноваженою особою експлуатуючого підприємства проект договору про встановлення земельного сервітуту.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах повноважень протягом п’яти робочих днів розглядає подане клопотання з доданими до нього документами, підписує договір про встановлення земельного сервітуту або надає вмотивовану відмову у його укладенні.

В укладенні договору може бути відмовлено виключно у разі:

  • клопотання разом із доданими документами подане до органу до повноважень якого не відноситься передача у власність або користування такої земельної ділянки;
  • разом з клопотанням не подано проект договору про встановлення земельного сервітуту;
  • запропонований проект договору про встановлення сервітуту не містить всіх істотних умов.

У разі, якщо у встановлений строк експлуатуюче підприємство не отримало підписаний уповноваженою особою відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування договір про встановлення земельного сервітуту або вмотивовану відмову в укладенні такого договору, або отримало відмову в укладенні договору з підстав не передбачених частиною другою цієї статті такий договір вважається укладеним та підлягає державній реєстрації.

Запроваджується «єдине вікно».

Механізм «єдиного вікна» надає можливість взаємодії розробників проектної документації, її замовників, операторів систем розподілу, виконавців будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, шляхом подання в електронному вигляді через єдиний державний інформаційний вебпортал «Єдине вікно замовників та розробників проектної документації» проектної документації, документів та відомостей, інформаційних повідомлень, звернень, заяв, запитів та отримання необхідної інформації, документів, відомостей, узгоджень, дозволів.

Головне науково-експертне управління, проаналізувавши проект закону, вважає, що деякі із запропонованих змін до Земельного кодексу не узгоджуються з його чинними положеннями.

Зокрема: відповідно до абз. 3 нової ч. 4 ст. 76 ЗК України «у випадку укладення договору про встановлення земельного сервітуту на земельних ділянках державної та комунальної власності, наданих в користування безпосередньо з відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, згода землекористувача не вимагається, якщо інше не визначено відповідним договором користування земельною ділянкою».

У ГНЕУ вважають, що надання можливості встановлення земельного сервітуту без згоди землекористувача, якщо він дав на це згоду при укладенні відповідного договору користування земельною ділянкою, порушує його право самостійно господарювати на землі, надане відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 95 ЗК України. Аналогічне зауваження стосується і нової ч. 8 ст. 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів».

У свою чергу, право власника  самостійно господарювати на землі (п. «б» ч. 1 ст. 90 ЗК України) будуть порушуватися новою ч. 5 ст. 98 ЗК України, яка дозволяє у випадку встановлення земельного сервітуту для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури на земельних ділянках державної та комунальної власності не дотримуватися вимоги здійснювати земельний сервітут способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

В оновленому абзаці 3 ч. 6 ст. 123 ЗК України буле встановлюватися, що у разі, якщо орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийняв рішення про надання земельної ділянки у користування, в тому числі на умовах сервітуту для будівництва, розміщення та експлуатації лінійного об’єкту енергетичної інфраструктури або не надав вмотивовану відмову у затвердженні відповідного проекту землеустрою, земельна ділянка вважається наданою у користування, а договір про встановлення земельного сервітуту вважається укладеним та підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Проте, на думку Головного управління, отримання земельної ділянки за правилом так званої «мовчазної згоди», що пропонується у вказаній новелі, не відповідає ст. 14 Конституції України, відповідно до якої земля є основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави.

Частину 2 ст. 120 ЗК України пропонується доповнити абз. 2, згідно з яким «набуття юридичною особою, яка є оператором системи розподілу права власності на будівлю або споруду є підставою для здійснення державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою, на якій розміщені такі об’єкти попереднього власника відповідної будівлі або споруди в порядку визначеному законом».

Водночас ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнюється новою ч. 91,  згідно з якою «під час проведення державної реєстрації права власності на будівлю або споруду набутого в результаті переходу такого права до нового власника, який є оператором системи розподілу відповідно до закону, одночасно проводиться державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою попереднього власника будівлі або споруди на якій вони розташовані. У такому разі державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою проводиться без подання відповідної заяви одночасно з державною реєстрацією переходу права власності на відповідну будівлю або споруду».

ГНЕУ звертає увагу, що проведення державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою у разі державної реєстрації права власності на будівлю або споруду, набутого в результаті переходу такого права до нового власника, вдосконалюється у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості)» (реєстр. № 0850 від 29.08.2019), який прийнято Верховною Радою України 02.02.2021, зокрема, ст. 120 ЗК України (в тому числі її ч. 3) викладено в новій редакції.

У той же час відповідно до абз. 1 нової ч. 21 ст. 123 ЗК України «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності в користування, в тому числі на умовах сервітуту для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, розробляється на замовлення юридичних осіб, що є операторами системи розподілу відповідно до закону без надання дозволу відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу». Таке положення не узгоджується зі ст. 551 Закону України «Про землеустрій», згідно з якою сервітути встановлюються за «технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту». Аналогічне зауваження є актуальним і щодо нових положень, якими пропонується доповнити абз. 2 нової ч. 21, ч. 6 ст. 123 ЗК України, змін до п. «а» ч. 9 ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

Раніше влада запропонувала запровадити примусовий обмін земельних ділянок у судовому порядку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики