Приймальні нардепів декларувати не треба: Верховна Рада ухвалила зміни до закону про запобігання корупції

Перед святами, 29 квітня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила в цілому як закон законопроект «Про внесення доповнень до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення окремих аспектів декларування» №5173 від 26.02.2021.

З текстом законопроекту до другого читання можна ознайомитися наприкінці матеріалу.

Згідно зі змінами, не підлягатиме декларуванню окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата (громадська приймальня), що є державною власністю чи комунальною власністю територіальної громади,  знаходиться в управлінні місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування і перебуває в оренді чи на іншому праві користування в суб’єкта декларування.

Також депутати зробили деякі послаблення для радників та помічників спікера Верховної Ради.

Головне юридичне управління парламенту зазначило у своєму висновку, що, по-перше, проект підготовлено без урахування вимог статей  116 щодо порядку внесення пропозицій і поправок до законопроекту та 118 щодо викладення остаточної редакції законопроекту Регламенту.

По-друге, проект не відповідає принципам правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми.

В цілому, депутати внесли такі зміни.

У статті 25 Закону «Про запобігання корупції» «уточнили», що хоча й особам, зазначеним у пункті 1 ч. 1 статті 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, АЛЕ «крім випадку, передбаченого  абзацом першим частини другої цієї статті».

Цей випадок досить заплутано визначено у новій редакції частини 2 ст. 25:

 «Особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У строк, визначений абзацом першим цієї частини, особі, призначеній (обраній) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, брати участь у діяльності та прийнятті рішень відповідними органами з дня призначення (обрання) на посаду та отримувати будь-які доходи (винагороду тощо) у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності або перебуванням у таких органах».

У статті 36 (Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав) ч. 1 викладається у такій редакції:

«1. Особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані протягом 60 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом.

Якщо на момент закінчення зазначеного  шестидесятиденного строку в системі депозитарного обліку встановлено обмеження на здійснення операцій з акціями на підставі відповідного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення внесення         змін до системи депозитарного обліку, особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані передати такі належні їм акції в управління іншій особі протягом 60 днів з дня відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо відповідних акцій. У вказаних вище випадках особам, зазначеним у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї».

Також доповнено ч. 6 ст. 36 пунктом 1-1 такого змісту:

«Вимоги цієї статті не поширюються на:

...«1-1) осіб, у власності яких перебувають акції акціонерного товариства – резидента України, сукупна номінальна вартість яких не перевищує 0,25 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому особа призначена (обрана) на посаду, та сукупно не перевищують 5 відсотків голосуючих акцій товариства».

Також вносяться зміни до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

А саме до статті 46 «Інформація, що зазначається в декларації» щодо відомостей, які зазначаються у декларації у частині унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

Так, пропонується зазначати унікальний  номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї у разі формування такого унікального номера.

Окрім того, пункт 2 у ст. 46 доповнюється абзацом четвертим такого змісту:

«Не підлягає декларуванню окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата (громадська приймальня), що є державною власністю чи комунальною власністю територіальної громади, знаходиться в управлінні місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування і перебуває в оренді чи на іншому праві користування в суб’єкта декларування».

Також пропонується поправити пункт 8—1, який наразі звучить так: у декларації зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Депутати пропонують додати виключення щодо декларування рахунків.

Так, після слів «тип та номер рахунку» доповнити словами і цифрами: «(крім номерів рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України)».

Окрім того, пропонується доповнити примітку до статті 46 у частині відомостей, які не потребують відображення у декларації:

«Здійснення операцій із купівлі, продажу або обміну іноземної валюти за рахунок власних грошових активів суб’єкта декларування або членів його сім’ї не потребує відображення в декларації відомостей, передбачених пунктом 10 частини першої цієї статті, а також не потребує повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування».

Також у статті 51-3 (Повна перевірка декларацій) пропонується виключити із числа службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до цієї статті радника або помічника Голови Верховної Ради України.

Аналогічні зміни щодо виключення цих осіб з переліку вносяться до статті 56 (Спеціальна перевірка).

Разом з тим, депутати не підтримали раніше схвалену профільним Комітетом поправку до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», якою пропонувалося доповнити закон статтею 21-1 «Управління активами, на які накладено арешт, у виняткових випадках».  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.