Рада відмовилася підтримувати законопроект про збір ДНК українців

Депутати провалили законопроект, який пропонував відбирати ДНК в українців. Його підтримали лише 222 нардепи. Тож довелося повернути його в комітет для підготовки для повторного першого читання.

Мова йде про неоднозначний законопроект «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (реєстр. № 4265 від 26.10.2020), яким передбачений відбір біологічного матеріалу людини та державна реєстрація геномної інформації у відповідних базах.

Відповідно до змісту проваленого законопроекту збір ДНК обмежений сферою правоохоронної діяльності, а сама реєстрація може бути як обов’язковою державною, так і добровільною.

У законопроекті визначено категорії осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації:

• особи, притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;
• особи, які вчинили злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;
• особи, засуджені за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
• особи, які засуджені та відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту чи непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також усіх категорій злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи;
• невпізнані трупи;
• особи, зниклі безвісти;
• близькі родичі осіб, зниклих безвісти.

Державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою:

1) профілактики кримінальних правопорушень;

2) установлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;

3) розшуку осіб, зниклих безвісти;

4) ідентифікації невпізнаних тіл (останків);

5) ідентифікації особи людини, яка за станом свого здоров’я чи за віком не може повідомити відомості про себе.

Державна реєстрація геномної інформації полягає в поміщенні знеособлених генетичних ознак людини та відомостей про них до Бази даних.

З урахуванням досвіду ідентифікації загиблих в АТО пропонується встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців та за потреби забезпечити подальшу їх ідентифікацію.

Правом на використання геномної інформації наділялися:

1) керівники прокуратур та органів досудового розслідування;

2) прокурори;

3) слідчі;

4) дізнавачі;

5) уповноважені особи оперативних підрозділів;

6) уповноважені особи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні;

7) органи іноземних держав в окремих випадках.

Геномна інформація зберігається в Базі даних протягом 75 років.

Щоправда, фізична особа (її законний представник), генетичні ознаки якої поміщено до Бази даних у порядку добровільної державної реєстрації, зможе в будь-який час подати заяву про вилучення та знищення її геномної інформації з Бази даних.

Під час засідання Верховної Ради голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський пояснив наступне :

1. До другого читання переглянуть питання щодо включення до реєстру ДНК осіб, яким обрано запобіжний захід та пред’явлена підозра.
2. У реєстрі ДНК всі дані є знеособленими. По тій інформації, яка зберігається в реєстрі неможливо встановити стан здоров’я людини, хвороби, вік і т.п. Можливо лише встановити подібність ДНК до тієї, яка знайдена на місці злочину.
3. Картка військовослужбовця, яка містить зразок ДНК, буде зберігатися окремо. Вона знаходиться в його особистій справі. І лише в виключних випадках за запитом слідчого ця картка буде ідентифікуватися. Будь-які інші маніпуляції неможливі.

Навіщо збирати ДНК

Законопроект розробили для впровадження в систему доказів більш широких сучасних можливостей судових експертиз.

Одним з ефективних засобів під час доказування причетності підозрюваного до вчиненого злочину є метод генотипоскопії в біологічній експертизі, або ДНК-аналіз, тобто дослідження мікрослідів на клітинному рівні з метою вирішення питання, чи належить виявлений матеріал конкретній особі, що є надзвичайно важливим у розслідування цілого ряду злочинів.

Найбільша ефективність методу молекулярно-генетичних досліджень забезпечується в поєднанні з веденням автоматизованої бази даних ДНК (Дезоксирибонуклеїнова кислота).

Без зазначеної бази молекулярно-генетична експертиза не дає змогу порівняти між собою ДНК-профілі слідів, залишених на місці події, з ДНК-профілями встановлених осіб, зразки яких було надано для експертизи.

Сьогодні питання створення та функціонування бази даних геномної інформації людини врегульовано лише одним нормативно-правовим актом, а саме наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 вересня 2009 року № 390 «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 року за № 963/16979.

Визначені в цьому наказі джерела формування обліку генетичних ознак не дають змоги ефективно використовувати інструмент бази даних для розкриття злочинів, вирішувати завдання ідентифікації безвісти зниклих осіб тощо. Розширення меж категорій джерел формування обліку генетичних ознак, визначених цим наказом, відповідно до статті 32 Конституції України потребує врегулювання питання ведення баз даних ДНК на рівні закону.

Отже, функціонування обліку генетичних ознак людини (немає бази даних геномної інформації людини) потребує законодавчого удосконалення.

За підрахунками депутатів разові додаткові витрати бюджету на проведення відбору біологічного матеріалу, молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) для здійснення державної реєстрації геномної інформації становитимуть 276 962,03 тис. грн.

Раніше розповідалося, які проблеми створює переведення годинників у судовій практиці та роботі технічних приладів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.