Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису: позиція ВС

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду  у справі №766/13967/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду до публічного акціонерного товариства «У»  з позовом, в якому просив скасувати виконавчий напис нотаріуса, виданий приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, про звернення стягнення з нього на користь ПАТ «У» предмету іпотеки – кафе з літнім майданчиком.

Позивач, зокрема зазначав, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням чинного законодавства, оскільки позва увагою нотаріуса залишена та обставина, що кредитний договір, укладений між сторонами, з якого виникають зобов’язання по погашенню заборгованості, нотаріально не посвідчено, нотаріусом не неперевірена безспірність вимог банку.

Крім того, відповідачем та нотаріусом порушено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема на адресу позивача не надходило письмових вимог про усунення порушень за кредитним договором та повідомлень про намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Крім того, ВС зазначив, що захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Судами установлено, що до заяви про вчинення спірного виконавчого напису були подані такі документи: оригінал іпотечного договору, копію договору про надання невідновлювальної кредитної лінії з урахуванням змін до нього, розрахунок заборгованості, копії письмової вимоги до позивача про усунення порушень з доданими копіями розрахункового чека та описом вкладення до поштового відправлення, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджують надіслання та отримання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, довідку про ненадходження платежу від позичальника за період з 29 серпня 2016 року по 13 грудня 2016 року, докази отримання позичальником кредитних коштів, копії паспортних даних та ідентифікаційного номеру позичальника та копію виписки з ЄДРПОУ щодо ПАТ «У» та повноваження представника банку.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності будь-яких заперечень з боку позивача у відповідь на надіслану відповідачем вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання.

Отримавши письмову вимогу стягувача від 29 серпня 2016 року про погашення заборгованості у розмірі 1 623 771,66 грн, протягом 30-денного строку із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі її невиконання, позивач жодних дій не вчинив, розрахунків та доказів існування заборгованості у іншому розмірі ані стягувачу, ані нотаріусу не надав.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем для вчинення виконавчого напису були подані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, коли правочин визнається вчиненим під впливом обману.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.