Децентралізація вистояла: ВП ВС відмовилася переглядати межі новоутвореного району

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/316/20 відмовилася розглядати позов громадянина, який не погодився з тим, як Верховна Рада визначила межи новоутворених районів.

Предметом спору стала постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807/ІХ «Про утворення та ліквідацію районів».

29 вересня 2020 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним підпункт 7 пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807/ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у частині невключення Репинської територіальної громади до утвореного у Закарпатській області Хустського району.

Позивач зазначав, що, приймаючи оскаржувану постанову, Верховна Рада України, змінивши адміністративно-територіальний устрій України, порушила норми чинних законодавчих актів України, а також Європейської хартії місцевого самоврядування.

На переконання позивача, відповідач без згоди й участі жителів Репинської територіальної громади та Репинської сільської ради не включив Репинську територіальну громаду до складу Хустського району, який утворено на територіях ліквідованих Хустського, Іршавського та Міжгірського районів.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 жовтня 2020 року у відкритті провадження у справі за позовом до Верховної Ради України відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що конституційний процес організації територіального устрою України, в тому числі шляхом утворення і ліквідації районів, та участь у ньому Верховної Ради України не є формою реалізації управлінських функцій цього органу, тому не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції.

Суд першої інстанції зазначив, що незгода позивача з тим, як відбулася організація територіального устрою України, не є і не може бути підставою для того, щоб у порядку адміністративного судочинства скасовувати постанову законодавчого органу, прийняту з цього питання.

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, посилаючись на правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № П/9901/135/18, від 31 січня 2019 року у справі № 9901/56/19, від 27 червня 2019 року у справі № 9901/920/18, зазначив про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою з тих підстав, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неправильно застосовував положення КАСУ.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до пункту 29 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

Конституційний процес організації територіального устрою України, у тому числі шляхом утворення і ліквідації районів, та участь у ньому Верховної Ради України не є формою реалізації управлінських функцій цього органу, тому не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що, зважаючи на конституційний статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади, її участь у вирішенні питання територіального устрою України є юридичною формою реалізації її повноважень у сфері конституційних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, Верховної Ради України, які прийнято/вчинено/допущено у правовідносинах, у яких парламент реалізує свої владні (управлінські) функції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 9901/276/20.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 зазначено, що за змістом положень статей 85, 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні та відповідно до частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України є об`єктом судового конституційного контролю.

Оскільки позивач оскаржує Постанову Верховної Ради України з підстав її невідповідності нормам Конституції України та регламентованої процедури її прийняття (законодавча процедура), то перевірка оскаржуваної Постанови парламенту не може бути здійснена в порядку адміністративного судочинства.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що старости в громадах надаватимуть адміністративні послуги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.