За основу і в цілому: Комітет підтримав законопроект про електронне досудове розслідування

На засіданні комітету Верховної Ради з питань правоохоронної політики 14 квітня народним депутатам серед іншого належало розглянути президентський законопроект № 5246 про запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Коротко кажучи, йдеться про диджиталізацію процесу досудового розслідування.

Представляв законопроект міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ухвалення проекту принесе самий лише позитив – принаймні на поверхні:

• Зникнуть спори щодо того, що захист ознайомлювали з одними матеріалами, а до суду передали інші або якась частина матеріалів з’явилася чи зникла;
• Простіше буде ознайомлюватися із матеріалами – їх можна буде просто завантажити на носій і працювати у зручному місці у зручний час;
• Зникнуть спори щодо того, у кого знаходяться матеріали кримінального провадження і хто саме повинен здійснювати досудове розслідування, та тяганина при передачі матеріалів між органами.

Разом з тим він погодився, що у ході запровадження цієї систем,и імовірніше за все, виявляться недоліки, які треба буде вирішувати в процесі.

Члени та членкині комітету висловили ряд зауважень та питань до Дениса Малюськи щодо цього законопроекту, які переважним чином дублювали зауваги Головного науково-експертного управління парламенту, які воно висловило у своєму висновку.

1. Нова система може дублювати функції ЄРДР і ЄСІТС

На це міністр зазначив, що існування декількох систем, які взаємодіють між собою, «є прийнятним» підходом з точки зору цифровізації. Він погодився, що запуск ЄСІСТ як єдиної системи був би оптимальним рішенням, але «всі ми бачимо, як ЄСІТС запроваджується і скільки сотень мільйонів було витрачено».

2. Як саме все буде функціонувати?

Як у ГНЕУ, так і у депутатів виникло питання щодо того, як саме буде відбуватися взаємодія з цією системою. Зокрема, ГНЕУ у висновку пише, що, зокрема, у законопроекті не визначено:

• Як система буде взаємодіяти з «іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами» та перелік випадків, коли така взаємодія буде відбуватися;
• У яких випадках та в якому порядку буде ухвалюватися рішення про передачу/надання матеріалів не у електронній, а паперовій формі;
• У яких випадках, коли відкриття матеріалів здійснюється шляхом надання доступу до них, а коли такий доступ не надається, натомість надаються електронні копії таких матеріалів.

За словами міністра, всі ці питання будуть врегульовані на рівні положень, що їх буде затверджувати Офіс Генпрокурора та інших органів, що здійснюють досудове розслідування.

Також він зазначив, що багато питань функціонування подібних систем і реєстрів просто не можуть бути врегульовані на рівні закону, адже це суто технічні питання, які потребують оперативного реагування та роботи великої команди айтішників, а не законодавців. Зокрема, за словами Дениса Малюськи, він як очільник міністерства, що є держателем багатьох подібних систем, підписує десятки підзаконних актів подібного змісту, «при чому вони наскільки технічні, що сам я їх розумію процентів на 5 – добре, якщо на 5».

Окремо також варто згадати про ще одне зауваження ГНЕУ, яке не знайшло відображення у питаннях народних обранців. Так, експерти у висновку пишуть, що сама можливість ухвалення рішення про надання матеріалів у паперовій формі у поєднанні з відсутністю визначення підстав для цього у законі поставить під сумнів всю задумку законопроекту. Адже відповідні органи зможуть визначати «зручні» для себе умови, а не такі, які мали б зробити цю систему справді ефективною і допомогли б зробити досудове розслідування прозорим.

Також в управлінні звернули увагу на те, що у пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що він спрямований на «запровадження в органах досудового розслідування, прокуратури та судах інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування». У ГНЕУ пишуть, що «у судах здійснюється судове провадження (див. розділу IV КПК). А відтак  запровадження в судах інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування було б нелогічним».

У підсумку, більшість комітету підтримала запропоноване підкомітетом рішення рекомендувати парламенту ухвалити цей законопроект за основу і в цілому. Тобто, ці зауваження, на думку членів комітету, не були достатньо вагомими. Навіть Григорій Мамка, який висловив, мабуть, найбільше зауважень під час засідання, підтримав відповідну пропозицію.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що член правоохоронного комітету звинуватив начальника Головного сервісного центру МВС у покриванні та сприянні корупції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.