Чи дозволять приватизацію майна закладів освіти: деталі законопроекту

Сьогодні Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроект № 4486 «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном», у якому передбачено, аби статус «національного» університету та «національного» наукового центру надавався указом президента України. Авторами є представники «Слуги народу», серед яких заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Юлія Гришина, Федір Веніславський, Ольга Совгиря та інші.

 Новації

Автори пропонують внести зміни до законів «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти».

Зокрема, статус національного закладу вищої освіти, національного наукового центру є почесним і надається Указом Президента України за визначний внесок у розвиток вищої освіти, науки та культури України.

Змінами, пропонованими законопроектом до законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту» передбачається, що майно державних і комунальних закладів освіти (вищої освіти) не може використовуватися для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами. При цьому в Головному юридичному управлінні (ГЮУ) ні чинні закони, ні законопроект не надають визначення, про які саме «спеціальні» закони у цій сфері правового регулювання йдеться. На думку експертів, такі пропозиції не узгоджуються з положеннями Основного Закону України, відповідно до якого Україна є демократичною, правовою державою, у якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша, друга статті 8).

Експерти зауважили, що до конституційних повноважень парламенту належить прийняття законів (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України), у тому числі з питань освіти (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України), а не спеціальних законів. 

Разом із цим в ГЮУ підкреслили, що майно закладів освіти (у тому числі вищої) має використовуватися для забезпечення освітньої діяльності як основного виду їх діяльності (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту»), у тому числі для організації, проведення навчального процесу,  здобуття практичних навичок молоддю під час навчання за тією чи іншою спеціальністю, а отже має йтися про виключне використання майна за цільовим призначенням – для освітніх потреб, а не для «провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами», як це пропонується законопроектом.

Законопроектом передбачається із абзацу першого частини першої статті 31 Закону України «Про вищу освіту» виключити слова «(злиття, приєднання, поділ, перетворення)».

Разом із цим статтею 104 Цивільного  кодексу України, наголосили експерти, визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (частина перша).

Відтак, пропоноване виключення відповідних слів з тексту абзацу першого частини першої статті 31 Закону України «Про вищу освіту», на думку ГЮУ, позбавлено правового змісту.

Експерти також відзначили, що положення пунктів 1 та 2 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту свідчать про відсутність достатніх і завершених механізмів для реалізації положень Закону у разі його прийняття, оскільки виконання норм Закону ставиться у залежність від прийняття у майбутньому відповідних підзаконних актів.

Крім того, відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту «Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування», що означає відсутність часового проміжку між його офіційним оприлюдненням і набранням ним чинності.

Рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення), ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу фахової передвищої освіти, у томі числі структурного підрозділу закладу вищої освіти, ухвалює його засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган за дорученням засновника (засновників). При цьому відсутня норма про погодження з колегіальним органом закладу стосовно цього.

У разі призупинення використання нерухомого майна (чи його частини) в освітньому процесі заклад освіти зобов’язаний інформувати орган управління про таке рішення, а також кожні пів року надавати органу управління інформацію щодо наявності та пропозиції щодо подальшого використання такого майна.

У випадку, коли майно (крім земельних ділянок) державного або комунального закладу освіти більше трьох років з моменту повідомлення органу управління про припинення його використання не використовується в освітньому процесі, а інші заклади освіти, установи, підприємства та організації протягом цього періоду не виявили заінтересованість у передачі їм зазначеного майна, це майно може бути включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації за умови, що надходження від приватизації такого майна використовуються виключно на освітні потреби.

Передача приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що комітет з питань освіти, науки та інновацій підтримав даний законопроект.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.