Проведення слідчого експерименту: чи обов’язкова участь підозрюваного або його захисника

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 367/5021/16-к, в якій досліджував питання участі підозрюваного або його захисника при проведенні слідчого експерименту.

Обставини справи

Так, за вироком суду чоловіка визнано винуватим у тому, що він керуючи автомобілем марки «Chevrolet Aveo» не врахував дорожню обстановку, здійснив маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з мотоциклом під керуванням водія, який рухався у крайній праві смузі руху автомобільної дороги. Внаслідок ДТП потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікарні швидкої медичної дороги м. Києва.

Вироком місцевого суду чоловіка було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Апеляційний суд вирок місцевого суду залишив без змін.

У касаційній скарзі, касатор стверджував про недопустимість доказів, покладених в основу обвинувального вироку, а саме протоколу огляду місця події схеми ДТП (протокол не підписаний засудженим, схема ДТП не містить усіх замірів проїзної частини), протоколи слідчих експериментів за участю свідків, які проведені без участі підозрюваного, і, як наслідок, висновків експертиз, проведених на підставі згаданих протоколу зі схемою та протоколів слідчих експериментів.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що твердження засудженого про те, що протоколи слідчих експериментів за участю свідків є недопустимими доказами з тих підстав, що він не був залучений до участі у цих слідчих діях, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 240 КПК з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, до участі в якому можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Як убачається з досліджених судами попередніх інстанцій протоколів слідчих експериментів у рамках даного кримінального провадження було проведено вказані слідчі дії. Під час цих слідчих дій свідок у присутності двох понятих, потерпілої та спеціаліста, а також інший свідок  у присутності двох понятих, розповідали та демонстрували обставини ДТП за участі автомобіля «Chevrolet Aveo» та мотоцикла безпосередніми очевидцями якого вони були. За результатами цих слідчих дій було складено відповідні протоколи, зміст яких відповідає положенням статей 104, 105 КПК, та які без будь-яких зауважень та заперечень були підписані усіма учасниками цих слідчих дій.

При цьому вказані слідчі дії були проведені без участі підозрюваного та/або його захисника, участь яких у розумінні ст. 240 КПК не є обов'язковою.

Разом із тим, ВС відзначив, ані в апеляційній скарзі, ані в касаційній скарзі засуджений не навів обґрунтування, як саме його присутність та/або присутність його захисника під час проведення цих слідчих дій могла позначитись на їх результатах.

Також, на думку ВС, так само безпідставними є твердження засудженого про недопустимість протоколу огляду місця події та схеми ДТП, складених за результатами проведених у кримінальному провадженні слідчих дій, з огляду на таке.

За змістом ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для проведення таких слідчих дій: пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий прокурор вважатиме це за доцільне.

Так, протокол огляду місця події та схема ДТП були предметом ретельної перевірки судів попередніх інстанцій, які обґрунтовано визнали ці докази належними та допустимими, такими, що складені органом досудового розслідування із дотриманням вимог статей 104, 105 КПК. Указані документи підписано слідчим та понятими і, які, ознайомившись з протоколом та схемою ДТП, розписалися в ньому не висловлюючи жодних зауважень.

За таких обставин суд касаційної інстанції погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наведені вище докази отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, а тому вони є належними та допустимими.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про визнання протоколу НСРД недопустимим доказом: позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.