Чи є зараз правові підстави для запровадження комендантської години в Україні

Протягом останнього часу з’являється все більше новин про суттєве погіршення епідеміологічної ситуації, зокрема – щодо посилення обмежень у Києві з 5 квітня. Проте транспорт за спецперепустками – далеко не найстрашніше, адже у ЗМІ вже з’явилася інформація про те, що у найближчий час в Україні в якості способу зменшення захворюваності можуть почати запроваджувати комендантську годину. Така практика час від часу застосується і в європейських країнах – зокрема, з 2 квітня комендантська година діятиме у Гамбурзі. Наявність відповідного європейського досвіду у поєднанні зі згаданими вище чутками робить імовірність використання комендантської години в Україні лише більшою. Тож постає питання – на яких правових підставах може бути запроваджена комендантська година в Україні?

Почати варто з того, чим за своєю суттю є комендантська година. Так, заборона виходити з дому де-факто є обмеженням права на свободу пересування. Це право є конституційним, адже у статті 33 Конституції зазначено, що «кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування». При цьому особливості обмеження конституційних прав громадян регулює стаття 64 Конституції, в якій зазначено наступне:

«Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень…».

Таким чином, встановлення комендантської години (що є обмеженням конституційного права) можливе лише у разі запровадження надзвичайного або воєнного стану. В умовах останнього до запровадження комендантської години немає особливих вимог. Закон визначає лише, що її може запроваджувати «військове командування… самостійно або із залученням органів виконавчої влади». Проте, очевидно, у контексті боротьби із поширенням пандемії воєнний стан не є актуальним, тож зосередьмося на надзвичайному стані.

Закон «Про правовий режим надзвичайного стану» дійсно передбачає можливість запровадження обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан:

«Стаття 16. Зміст заходів правового режиму надзвичайного стану

Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна в юридичних і фізичних осіб».

Втім, щодо комендантської години, яку закон називає «додатковим заходом» є одне «але». Так, стаття 18 Закону визначає, що комендантська година в умовах надзвичайного стану запроваджується лише у разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у пунктах 2-7 частини другої статті 4 цього Закону.

Ці підстави наступні:

«2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

7) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади».

Тобто, поширення певної хвороби не є законною підставою для запровадження комендантської години.

Містить цей закон також і перелік «додаткових заходів», застосування яких можливо у випадку виникнення надзвичайних ситуації техногенного та природного характеру (у тому числі – пандемій). Проте до переліку заходів, що дозволяється застосовувати у такому випадку, комендантська година не входить.

Таким чином, на сьогоднішній день правових підстав для запровадження комендантської години в Україні чи окремих її територіях немає. При цьому також не можна ігнорувати і політичний аспект питання. Так, Володимир Зеленський у питаннях боротьби з коронавірусом зайняв позицію «доброго поліцейського», який ініціює популярні рішення (наприклад, виплати через локдаун), але максимально дистанціюється від непопулярних рішень (наприклад, встановлення обмежень чи їж посилення). У свою чергу, запровадження як надзвичайного, так і воєнного стану, які необхідні для встановлення комендантської години, передбачає безпосередню участь у цьому процесі Президента України, який має видати відповідний указ. Це робить запровадження комендантської години ще менш імовірним.

Раніше «Судово-юридична газета» досліджувала, чи можна організовувати мирні зібрання під час дії карантинних обмежень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.