Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Мартєв пропонує судам першої та апеляційної інстанції звернути увагу на те, як вони формулюють резолютивну частину, наприклад, під час розгляду справ, пов’язаних із соціальною сферою.
«Практика викладення резолютивної частини у формі зобов’язання певного суб’єкта владних повноважень здійснити перерахунок нарахувань відповідно до чинного законодавства (або перерахувати їх та виплатити), значно ускладнює процес виконання судових рішень та надає боржникові можливості для зловживання правом у виконавчому провадженні», - зазначив С. Мартєв під час участі в експертній дискусії щодо вдосконалення Національної стратегії та Плану заходів щодо її реалізації, покликаних вирішити проблему невиконання судових рішень.
На думку судді КЦС ВС, від того, які зобов’язання судді покладають на боржника, наприклад, Пенсійний фонд України чи Фонд соціального страхування, залежить і те, як буде у подальшому здійснюватися виконання рішення суду.
Наприклад, якщо в судовому рішенні буде зазначено про перерахування пенсії, то суб’єкт владних повноважень може поставитися до виконання такого рішення формально – здійснити відповідне перерахування на власний розсуд, що спричинить нові звернення особи до суду з приводу належного виконання судового рішення у справі.
З огляду на це, як вважає С. Мартєв, можливо, слід формулювати резолютивну частину рішень у соціальних спорах інакше, тобто зазначати про стягнення із відповідача конкретних сум стягнення за конкретний період, що спростить видачу виконавчого листа та процедуру стягнення.
«Можливо, резолютивна частина про безпосереднє стягнення конкретно визначеної суми з боржника за конкретно визначений період значно прискорила б процес примусового виконання», - вважає Сергій Мартєв.
Нагадаємо, що в Верховній Раді нещодавно був зареєстрований законопроект № 5310, яким пропонується ввести процедуру відтермінування виконання рішень судів на користь громадян у спорах із державою.
Також, нагадаємо, що борг держави Україна тільки перед своїми громадянами сягнув уже 5 млрд грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.