ВС роз’яснив, коли потерпілий звільняється від сплати судового збору у всіх інстанціях

Оскільки інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання щодо відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та внаслідок вчинення кримінального правопорушення, потерпілий, який заявив такі вимоги, звільняється від сплати судового збору у всіх інстанціях.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі  № 341/1375/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних від суми невідшкодованої матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Позов мотивований тим, відповідач заподіяв позивачу тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Вироком місцевого суду, залишеним без змін, ухвалою апеляційного суду відповідача було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого статтею 128 КК України, та призначено йому покарання.

Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 9 799,46 грн матеріальної та 20 000,00 грн моральної шкоди, завданої злочином.

Посилаючись на те, що з часу вчинення злочину та проведення оперативного вручання шкода відповідачем не відшкодована, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача 15 955,67 грн інфляційних втрат та трьох процентів річних у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задоволено частково.

Оскільки суд дійшов висновку про стягнення коштів у розмірі 4 259,71 грн, фактично задовольнивши 26,7 відсотків позовних вимог, то суд апеляційної інстанції вважав, що на користь відповідача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 586,80 грн, а на користь держави - 704,75 грн.  

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, судді ВС зазначили, що відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання щодо відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та внаслідок вчинення кримінального правопорушення, потерпілий, який заявив такі вимоги, звільняється від сплати судового збору у всіх інстанціях.

З врахуванням наведеного, висновок апеляційного суду про відсутність у позивача передбачених пунктами 2, 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг зі сплати судового збору за апеляційний перегляд цієї справи та відповідно стягнення на користь відповідача та на користь Державного бюджету України судового збору є помилковим.

Крім того, ВС зауважив, що у відповіді на відзив міститься клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат щодо сплати державного мита та послуг за нотаріальне посвідчення довіреності представника позивача у розмірі 400 грн. До відзиву на касаційну скаргу представник позивача надала копію довідки про сплату державного мита та послуг.

Колегія суддів вважає клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат щодо сплати державного мита та послуг за нотаріальне посвідчення довіреності представника позивача у розмірі 400 грн безпідставним.

ВС підкреслив, що відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже, витрати щодо сплати державного мита та послуг за нотаріальне посвідчення довіреності представника позивача не охоплюються пунктами 1-3 частини третьої статті 133 ЦПК України. Ці витрати також не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, що передбачені пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, оскільки посвідчення довіреності представника не є витратами, які пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли суд може визнати протокол огляду місця події недопустимим доказом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.