15 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Офісу Генерального прокурора Герасима С. Й. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року у кримінальному провадженні №42016100000000022 (справа №11-сс/824/606/2020).
Так, зазначеною ухвалою відмовлено у задоволення клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора Герасима С. Й. про накладення арешту на нерухоме майно ТРЦ «Sky Mall» у кримінальному провадженні за №42016100000000022 від 15.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376 КК України, а саме:
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що орган досудового розслідування не довів необхідності арешту в порядку ст. 170 КПК України та вказав, що майно не відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема не є предметом кримінального правопорушення та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження №42016100000000022.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді просить її скасувати та накласти арешт на нерухоме майно ТРЦ «Sky Mall». Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено судом наявність підстав у накладенні арешту на майно. Крім цього не було враховано слідчим суддею і те, що нерухоме майно ТРЦ «Sky Mall» у кримінальному провадженні за №42016100000000022 визнано речовим доказом і не накладення арешту на дане майно може стати наслідком відчуження майна, та втрати можливості відшкодування завданої злочином шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42016100000000022 від 15.01.2016 року, яке розслідується слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 367 КК України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя послався на те, що майно, не є предметом кримінального правопорушення та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження №42016100000000022.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.
«Ухвала суду має відповідати вимогам статті ст. 370 КПК України, тобто ухвала повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухвалена судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Водночас, слідчий суддя районного суду при прийнятті рішення, вказаних норм КПК не дотримався. Відмовляючи у задоволенні клопотання не надав будь-якої оцінки обставинам викладеним у клопотанні органу досудового розслідування щодо правової підстави для арешту майна, достатності доказів. При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків (приховування, знищення, перетворення). Також колегія суддів зважує на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування від 08.12.2020 року нерухоме майно ТРЦ «Sky Mall» визнано речовим доказом.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, відповідно до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання нерухоме майно ТРЦ «Sky Mall» є об'єктом кримінально протиправних дій.
За наведеного, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженню задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно», - зазначає апеляційний суд.
Колегія суддів ухвалила апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №42016100000000022- прокурора Офісу Генерального прокурора Герасима С.Й. - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді районного суду скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно ТРЦ «Sky Mall» у кримінальному провадженні за №42016100000000022 від 15.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно ТРЦ «Sky Mall», а саме:
торговельно-розважальний центр (Літера К), загальною площею 66810.1 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна Генерала, будинок 2Т (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144647280000);
дворівневий паркінг, загальною площею 38404.5 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна Генерала, будинок 2-т (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 4436680000);
майновий комплекс, загальною площею 21235.8 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна Генерала, будинок 2, складові частини об'єкта нерухомого майна: гіпермаркет з автостоянками (у тому числі торговельно-виробничі приміщення, паркінг на 633 машино-місць на першому поверсі) загальною площею 20 805,8 кв.м. (літера „Е"); розподільчий пункт площею 91,6 кв.м. (літера „Б"); каналізаційну насосну станцію, площею 170,6 кв.м. (літера „В"); очисні споруди дощової каналізації, площею 167,8 кв.м. (літера „Г") (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 146032780000);
нежитлова будівля (басейн) (літ. Д), загальною площею 1815,3 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, будинок 2-Т (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1310547880000);
паркінг, площею 8870 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, будинок 2т (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1127914380000);
незавершене будівництво, багаторівневий паркінг, II черга (літ. К1), за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна Генерала, будинок 2т (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 967793580366) заборонивши вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.