Припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця: позиція ВС

Припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця відповідно до статті 32 КЗпП України (Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці) не є його звільненням, а є лише увільненням від виконання роботи за суміщуваною посадою. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у попередньому судовому засіданні справу № 127/25292/18 за позовом особи до Комунального підприємства Вінницької міської ради (КП) про скасування наказу, поновлення суміщення посади, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Обставини справи

Суд встановив, що згідно з наказом генерального директора КП позивачу як начальнику служби безпеки та кадрового забезпечення дозволено суміщення професії провідного професіонала з антикорупційної діяльності підприємства на період вакансії з обсягом робіт у межах дії посадової інструкції, з доплатою у розмірі 90 % посадового окладу професіонала з антикорупційної діяльності. Згодом відповідно до наказу «Про зміни істотних умов праці» зазначений наказ вважався таким, що втратив чинність, а особу було попереджено про наступні зміни умов праці та звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, у разі відмови від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці. На посаду провідного професіонала з антикорупційної діяльності був призначений інший працівник з оплатою 100% посадового окладу, а пізніше особу звільнено на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову про скасування наказу, поновлення суміщення посади, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено. Верховний Суд прийняв постанову з огляду на таке. Правова конструкція суміщення професій (посад) виходить із того, що вакантна посада за відповідною професією є в штатному розписі, але залишається вільною. У зв’язку із зайняттям посади професіонала з антикорупційної діяльності на постійній основі іншим працівником, суміщення посад особою було припинене за ініціативою роботодавця відповідно до статті 32 КЗпП України і таке припинення суміщення було оформлене відповідним наказом. Припинення суміщення відповідає КЗпП України, оскільки чоловік поряд зі своєю основною роботою за суміщенням виконував додатково роботу професіонала з антикорупційної діяльності в межах робочого часу, на період дії вакансії, яка пізніше була заповнена іншою особою на постійній основі. Верховний Суд зазначив, що зміна умов праці працівника за посадою за суміщенням, у тому числі увільнення його від встановлених обов’язків за цією посадою, не є звільненням з роботи, а є увільненням від виконання тільки цих обов’язків і тільки за цією посадою. При цьому працівник залишається виконувати обов’язки за основною посадою. Прийняття на встановлену посаду працівника є підставою для увільнення від виконання цих обов’язків працівника, який виконує їх за суміщенням. Постановою Верховного Суду рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2019 року залишено без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.