Відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого: позиція ВС

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 314/2224/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік звернувся до суду із позовом до колишньої дружини про поділ спільного майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було укладено шлюб із відповідачем, який рішенням суду було розірвано.

Вказував, що за час спільного проживання у власність було набуто спільне майно, а саме: дві земельні ділянки у садівничому товаристві «Н»; скутер Vipergrandprix; автомобіль, придбаний 21 квітня 2016 року та проданий відповідачем без його згоди 13 квітня 2017 року; грошові кошти на депозитних та інших рахунках у ПАТ КБ «П», ПАТ «О», розмір яких станом на 30 червня 2017 року (дату фактичного припинення шлюбних відносин із відповідачем) становить 448 086 грн 62 коп.

Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили із того, що скутер та автомобіль є спільним сумісним майном, оскільки були придбані під час перебування у шлюбі. Враховуючи те, що відповідач продала автомобіль без згоди позивача під час перебування у шлюбі, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості 1/2 частини транспортних засобів.

У касаційній скарзі, касатор вказував, що спірні транспортні засоби було придбано за її особисті кошти, а позивач не надав доказів про його матеріальний вклад у сім'ю.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, судами встановлено, що автомобіль був проданий відповідачем після розірвання шлюбу. Доказів надання позивачем згоди на відчуження автомобіля матеріали справи не містять.

Установивши, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його без згоди позивача як іншого із подружжя, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

ВС зазначив, що доводи заявника про те, що довідки експерта-товарознавця щодо вартості транспортних засобів, які були враховані судами попередніх інстанцій, не відповідають вимогам статей 77-80 ЦПК України, не можуть бути прийняті судом з огляду на таке.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 22, 30 Постанови від 21 грудня 2007 року №1 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї  чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

ВС наголосив, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.

Так, подаючи до місцевого суду уточнену позовну заяву, позивач надав суду довідки судового експерта, в яких визначено ринкову вартість спірних транспортних засобів, які були правомірно враховані судами під час вирішення спору. Відповідач у порушення частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України не надала суду доказів іншої ринкової вартості спірних транспортних засобів.

Посилання заявника на те, що судами не було враховано листи Регіонального сервісного центру, в яких ціна скутера становить 1 050 грн, а автомобіля за домовленістю сторін 20 000 грн, є безпідставними, оскільки у вказаних листах зазначено вартість транспортних засобів на час їх придбання у 2015-2016 роках відповідачем, а не на час розгляду справи у суді.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, ВС нагадав, що передбачають стандарти доказування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.