Що парламент планує зробити з валютними позичальниками та як це вплине на судову практику

Як відомо, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на погоджувальній раді 15 березня закликав ухвалити пакет законопроектів щодо валютних вкладників. Йдеться про три документи:

• законопроект про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» щодо кредитів, наданих в іноземній валюті № 4475 від 09.12.2020;
• законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 4398 від 18.11.2020;
• законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб) № 4399 від 18.11.2021.

Отже перший законопроект, який стосується змін до Закону «Про споживче кредитування» № 4475, за словами авторів, має сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами.

Законопроект передбачає запровадження загального механізму реструктуризації усіх споживчих валютних кредитів фізичних осіб шляхом конвертації їх у гривню. Для цього пропонується доповнення розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» новим п. 7, в якому визначаються порядок та умови проведення реструктуризації зобов’язань за договорами про споживчий кредит, наданими в іноземній валюті.

Зауважимо, що Мінфін та Національний банк не підтримали цей законопроект.

Разом з тим при підготовці законопроекту до розгляду була проведена низка робочих груп із залученням широкого кола експертів, представників громадських об'єднань позичальників, зацікавлених органів державної влади та організацій.

Учасниками робочих груп були висловлені численні та слушні зауваження до законопроекту, розгляд яких при доопрацюванні законопроекту до другого читання є важливою умовою прийняття законопроекту в цілому.

З огляду на зазначене, пропонується при подальшому доопрацювання законопроекту передбачити, що:

1. Обов'язковій реструктуризації мають підлягати лише споживчі кредити в іноземній валюті, які відповідають таким умовам:

1) забезпеченням за таким кредитом є майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду, яке є єдиним житлом позичальника/майнового поручителя, або об’єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону «Про іпотеку», якщо такий об'єкт став або мав стати єдиним житлом позичальника, або земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який став або мав стати єдиним житлом позичальника;

2) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна, або таке нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за кредитні кошти, і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

3) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

4) станом на день набрання чинності цим пунктом наявне не погашене грошове зобов’язання (зокрема грошове зобов’язання, строк сплати якого не настав) перед кредитодавцем (в тому числі перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця, крім випадку переходу усіх прав кредитодавця до поручителя/заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов'язань позичальника);

5) станом на 1 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість, крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки та інших платежів, що були нараховані у зв’язку з виникненням прострочених платежів, або така прострочена заборгованість, яка виникла до 1 січня 2014 року, була погашена до дня реструктуризації;

2. Обов’язкова реструктуризація зобов’язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження до нього письмової заяви позичальника про проведення реструктуризації, що подається протягом 6 місяців з дня набрання законом чинності з можливістю подовження цього строку у випадку смерті позичальника, розгляду спорів у судах і тощо;
3. Реструктуризація здійснюється за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день укладення договору та її курсом, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації;
4. Якщо до дня проведення реструктуризації застосовувався розмір процентів за користування кредитом, що перевищував половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у іноземній валюті, у якій відповідно до договору було виражено грошові зобов’язання, то при проведенні реструктуризації сума грошових зобов’язань позичальника зменшується на суму такого перевищення.

Для обчислення суми перевищення застосовується останнє значення індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, встановлене у році, що передує року застосування розміру процентів за користування кредитом. Якщо у році, що передує року застосування розміру процентів за користування кредитом, індекс ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті не встановлювався, то для обчислення суми перевищення застосовується перше значення українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, встановлене у 2011 році.

Перерахунок процентів проводиться з урахуванням того, що у випадку, якщо кредитором була направлена позичальнику вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту або строк кредитування відповідно до договору закінчився, починаючи з дати пред’явлення кредитором позичальнику вимоги або дати закінчення строку кредитування, згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України нарахування процентів припиняється.

Також слід звернути увагу на такий аспект.

5. Якщо зобов’язання боржника за договором про споживчий кредит підлягають реструктуризації відповідно до цього законопроекту, то це є підставою для визнання судом відповідно до статті 432 Цивільного процесуального кодексу України таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до набуття чинності цим законопроектом як законом), яким на підставі такого договору про споживчий кредит передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно.

У разі визнання судом з цих підстав зазначеного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та в разі подання після цього нової позовної заяви стороною справи, в якій було ухвалено таке рішення суду, таке рішення суду не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК;

6. При проведенні реструктуризації за кредитами, зобов'язання за якими забезпечені єдиним житлом, що знаходиться на тимчасово окупованій території, передбачаються особливості з урахуванням неможливості проживання у такому житлі позичальника, який має статус переселенця, а також реалізації звернення стягнення на таке житло;
7. Подальше виконання позичальником зобов'язань після реструктуризації відбувається відповідно до норм Закону «Про споживче кредитування».

З огляду на зазначене Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді

1) проект 4475, внесений народними депутатами України Кінзбурською В.О. та іншими, прийняти за основу;

2) надати доручення Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроект щодо внесення змін до тексту проекту стосовно:

внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо можливості проведення реструктуризації за кредитними договорами, за якими судом прийнято рішення щодо звернення стягнення на єдине житло позичальника, але таке рішення не виконано внаслідок дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»;

продовження дії Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на час проведення реструктуризації.

Ще один законопроект № 4398 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб пропонує доповнити ст. 51 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» новою частиною 19, відповідно до якої Фонд зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу шляхом направлення повідомлення на адресу позичальника зазначену у кредитному договорі або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на вебсайті банку та офіційному вебсайті Фонду. Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентуються нормативно-правовими актами Фонду. Позичальник має право укласти попередню угоду з Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку) про виконання зобов’язань, визначених в письмовому повідомленні Фонду до моменту публічного оголошення про відкриті торги шляхом надсилання письмового повідомлення погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу.

Також з метою захисту прав валютних позичальників законопроектом пропонується частину третю статті 132 Кодексу з процедур банкрутства після слів «…не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати» доповнити словами «за винятком виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника, що складається з житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів)».

Крім того, законопроект передбачає доповнення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства такими положеннями:

- у разі якщо єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, що перебувають в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку статті 116 цього Кодексу, без визначення особи арбітражного керуючого, зазначивши, що проект плану реструктуризації має бути погоджений єдиним забезпеченим кредитором в порядку, передбаченим цим пунктом Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, і в такому випадку Господарський суд затверджує план реструктуризації без застосування ст. 126 цього Кодексу, за умови відповідності плану реструктуризації вимогам цього пункту;

- абзац четвертий пункту п’ятого Прикінцевих і перехідних положень після слів «…частково погасив кредит» доповнити словами «(суму основного боргу та нарахованих процентів);

- у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації. Зобов’язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що знаходиться у власності або у спільній сумісній власності боржника, яке не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, та на яке може бути звернення стягнення, вважається для цілей цієї статті доходом боржника;

- у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходить до наступної процедури.

Профільний Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді ухвалити його за основу. Разом з тим Мінфін, знов таки, проект не погодив.

Третім законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу № 4399 пропонується внести зміни до ПК, зокрема:

• до ознак безнадійної заборгованості віднести заборгованість фізичних осіб, що залишилася непогашеною після задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки;
• не вважати додатковим благом суму знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті;
• не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб основну суму боргу (кредиту), процентів та неустойки за кредитним договором платника податку, який не є пов’язаною особою з кредитором, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, а також суму боргу, прощену (анульовану) кредитором у порядку, передбаченому законом про реструктуризацію зобов’язань за кредитом в іноземній валюті та/або Кодексом України з процедур банкрутства;
• не оподатковувати податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий платником податку від відчуження житлової нерухомості внаслідок звернення стягнення банками на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті;
• встановити, що на період дії Закону України щодо реструктуризації кредитів фізичних осіб у іноземній валюті, що забезпечені іпотекою, та Кодексу України з процедур банкрутства, банки, які здійснюють реструктуризацію на вказаних в цих законах умовах, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та нормативних документів Національного банку України не здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) на суму згортання резервів з валовою балансовою сумою, за такими діючими кредитами та на суму часткового прощення кредиту, який підлягає реструктуризації.

Комітет з питань бюджету за підсумками розгляду прийняв рішення, що законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону). Крім цього, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку висловило зауваження, зокрема, стосовно того, що за своїм економічним змістом прощення боргу слід розглядати як отримання певної матеріальної вигоди, збільшення доходу платника податку, а тому звільнення його від оподаткування виглядає сумнівним, з точки зору, по-перше, дискримінації сумлінних платників податків, які належним чином виконують зобов’язання за кредитним договором, по-друге, застосування до усіх кредитних договорів та будь-яких платників податків, по-третє, зменшення надходжень до місцевих бюджетів, по-четверте, ризику використання для мінімізації податків.

Міністерство фінансів України у проекті свого висновку зазначило що, законопроект не підтримує, оскільки, зокрема, реалізація запропонованих змін щодо звільнення від ПДФО усієї суми прощеного боргу може бути використано окремими фізичними особами для створення схем ухилення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та, як наслідок, призведе до втрат місцевих бюджетів.

Профільний Комітет вирішив рекомендувати прийняти цей законопроект за основу, з врахуванням пропозиції щодо виключення п. 6 розділу І законопроекту як такого, що вже врегульовано підпунктом 165.1.16 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, з дорученням Комітету підготувати його до другого читання з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.