Зеленський запропонував свою версію електронного правосуддя: чи будуть чекати впровадження ЄСІТС

15 березня 2021 року Володимир Зеленський зареєстрував законопроект 5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування».

У пояснювальній записці, яку підписав заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов, пропонується «запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи», кінцевою метою якої є «мінімізація та, як наслідок, повна відмова у майбутньому від паперового провадження на стадіях досудового розслідування та розгляду справи в суді».

Разом із тим, із законопроекту не випливає, яким чином ця нова система буде взаємодіяти з Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (ЄСІТС), яка наразі перебуває на стадії впровадження. Таким чином, виникає питання щодо «половинчастої» реалізації концепції електронного правосуддя та можливих наслідків такого вибору законодавця.

Слід нагадати, що введення електронної системи для забезпечення руху матеріалів по судових інстанціях у безпаперовій формі (ЄСІТС) було передбачено ще Законом №2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до нього стаття 35 КПК викладалася у редакції, яка передбачала, що у суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), що забезпечує, зокрема:

1) об’єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;

2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних;

3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;

4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху тощо.

Однак електронне правосуддя в Україні так повноцінно і не запрацювало. Наразі стаття 35 КПК передбачає регулювання лише для автоматизованої системи документообігу суду, а не ЄСІТС.

Як зазначала ДСА в кінці 2020 року, з таким об’ємом коштів, як у 2021 році виділяється на забезпечення судової системи, найближчим часом цифровізації чекати не слід. Отже, ключова проблема полягала не лише у законодавчому регулюванні, а у відсутності ресурсів та волі для реалізації ідеї, про яку кажуть вже з десяток років.

Не ЄСІТС, а окрема система?

Втім, в Офісі Президента все ж вирішили почати із законодавства.

Тут слід нагадати, що про наявність відповідного законопроекту щодо впровадження цифровізації в кримінальне провадження у лютому 2020 року заявив на той час Генпрокурор Руслан Рябошапка.

«Зараз є пілотний проект між органами антикорупційної інфраструктури: НАБУ, САП і Антикорсудом. Разом із тим, розробляється відповідна система електронного кримінального судочинства. Законопроект ми підготували. Я буквально перед цим заходом передав його Президенту. І після того, як Офіс Президента його обробить, я сподіваюся, Президент внесе цей законопроект до парламенту.

Далі питання практичної імплементації. Я думаю, що до кінця року ми зможемо впровадити e-Case в рамках антикорупційної інфраструктури, і до кінця наступного року впровадити електронне кримінальне судочинство в рамках вже всієї системи кримінальної юстиції», - підкреслив 25.02.2020 Руслан Рябошапка.

Отже, новим законопроектом Володимир Зеленський пропонує ввести до КПК статтю 106-1 під назвою «Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування».

Відповідно до неї визначити, що Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні.

Порядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування визначається положенням, яке затверджується спільно Офісом Генерального прокурора, органом, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, а також органом, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу.

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування взаємодіє з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу, а також може взаємодіяти з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом.

Слід нагадати, що відповідно до ст. 35 КПК Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджується Радою суддів України за погодженням із ДСА.

Таким чином, про ЄСІТС (або про компонент ЄСІТС) тут не йдеться – автори законопроекту пропонують впровадити окрему систему саме для кримінального провадження.

Далі, зазначає Президент у своєму законопроекті, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також захисник (за його згодою) використовують, а інші учасники кримінального провадження можуть використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування під час реалізації своїх повноважень, прав та інтересів, передбачених цим Кодексом, за умов та в порядку, що визначені положенням про таку систему.

У разі використання зазначеної у цій статті системи дослідження матеріалів досудового розслідування, наявних у такій системі, може здійснюватися з використанням доступу до них через цю систему.

Матеріали досудового розслідування, які містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, передаються, їх копії чи примірники надаються в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, які їх передають чи надають, – у паперовій формі.

Документи, підписані, погоджені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формі визнаються оригіналами документів.

Обіг електронних документів у кримінальному провадженні в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюється іншими законами щодо електронних документів та електронного документообігу.

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Також пропонується доповнити статтю 221 КПК нормою про те, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.

Аналогічний алгоритм передбачений статтю 290 КПК для відкриття матеріалів досудового розслідування (шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку).

Перехідні положення передбачають, що у разі відсутності інтеграції системи, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу, з інформаційно-телекомунікаційною системою досудового розслідування, слідчий, дізнавач, прокурор подає до суду матеріали в паперовій формі та в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Закон вводиться в дію через 6 місяців із дня його опублікування, сказано у прикінцевих положеннях. За цей час Офіс Генерального прокурора, Рада суддів та інші органи мають забезпечити розроблення та затвердження положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.