«Хоча, відповідно до Закону, реєстрація місця проживання чи її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод… або підставою для їх обмеження, на практиці… відсутність відомостей про зареєстроване місце проживання в паспорті призводить до додаткових ускладнень». Ця цитата із пояснювальної записки до законопроекту № 4564, який 16 березня мають розглянути народні депутати, одним реченням описує головну проблему чинної системи реєстрації місця проживання – людина «закріплена» за певною територією і де-факто має менше прав у іншій місцевості. Так, велику кількість адміністративних послуг, які надають органи місцевого самоврядування та державні органи, можна отримати лише «за місцем реєстрації».
На жаль, на сьогоднішній день в Україні немає пропозицій зі створення альтернативи «інституту реєстрації». Не пропонує вирішення цієї комплексної проблеми і вищезгаданий законопроект. Він спрямований на спрощення життя тих людей, за місцем проживання яких відповідні органи не здійснюють свою діяльність – людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Автори зазначають, що з 2016 року, коли повноваження щодо реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання були передані органам місцевого самоврядування, ситуація для цієї категорії громадян лише погіршилася.
У результаті цих змін органи реєстрації, які знаходяться на підконтрольній території, не можуть ані проводити реєстрацію місця проживання особи на тимчасово окупованих територіях, ані вносити інформацію про зареєстроване до початку конфлікту місце проживання особи на тимчасово окупованих територіях України. Одним із наслідків такого становища є те, що діти з ТОТ отримують паспорти без реєстрації. А це, у свою чергу, повертає нас до початку – неможливості отримати певні послуги та обмеження прав цих людей.
Отже, для того, щоб нівелювати цю проблему, законодавці пропонують внести зміни до таких законів:
Зміни до першого закону мають на меті змінити норму, яку не змінили під час зменшення віку отримання паспорта – пропонується визначити, що для встановлення місця реєстрації паспорт подається з 14 років, а не з 16, як це передбачено зараз. Зміни до трьох інших актів стосуються вже безпосередньо встановлення місця реєстрації ВПО та жителів ТОТ, а також особливостей оформлення, обміну документів та вклеювання фотографій у паспорт.
Ключова ідея – визначити, що всі операції, пов’язані із документами, що посвідчують особу (оформлення, видача, обмін, вклеювання фотографії і т.ін.), для таких людей здійснюються за місцем звернення, а не «у порядку, визначеному КМУ», та не може обмежуватися лише відповідними органами у підконтрольній частині області, у якій людина зареєстрована. Інакше кажучи, якщо люди виїжджають з ТОТ для поїздки в умовний Харків, їм не обов’язково робити вимушену зупинку у Сєвєродонецьку для вклеювання фотографії – вони зможуть це зробити у Харкові.
Крім того, визначається і порядок визначення місця реєстрації жителям ТОТ, якщо, наприклад, паспорт втрачено. Так, пропонується встановити, що для внесення відомостей про місце реєстрації може бути використана інформація з Державного реєстру виборців, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, Єдиного державного демографічного реєстру. Для визначення місця реєстрації дітей можуть використовуватися документи, які підтверджують право власності – дитини чи батьків – на житло на ТОТ, чи реєстрація батьків чи одного з батьків.
Ініціаторами цього документа є 8 з 10 представників комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, який і ухвалюватиме рекомендації ВР щодо розгляду цього законопроекту. А тому можна припустити, що цей проект розглянуть у залі парламенту доволі скоро.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як ВПО можуть отримати пільговий кредит на купівлю житла.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.