Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув в апеляційному порядку справу за позовом районної державної адміністрації (РДА) до фізичної особи, за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю «АКВ Українське каолінове товариство» (ТОВ «АКВ УКТ»), сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» (СГВК «Маяк») про примусове відчуження земельної ділянки.
Суть цієї справи полягає у тому, що ТОВ «АКВ УКТ» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування первинних каолінів Великогадоминецького родовища у зв’язку з чим звернулося до РДА для вирішення питання щодо викупу земельних ділянок, що перебувають у власності приватних осіб, зокрема, земельної ділянки, яка належить відповідачу. РДА було прийнято рішення про примусове відчуження земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ «АКВ УКТ» зі зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар'єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну-сирцю. Водночас земельна ділянка, щодо якої прийнято рішення про її примусове відчуження, була передана в оренду СГВК «Маяк». У подальшому, оскільки між РДА та фізичною особою-власником земельної ділянки не було досягнуто згоди щодо умов викупу відповідної земельної ділянки, РДА звернулася з позовом до адміністративного суду.
Під час розгляду справи в апеляційному адміністративному суді як суді першої інстанції відповідач визнав позов, з урахуванням уточнень щодо ціни викупу, та зазначив про відсутність спору між позивачем і відповідачем. З огляду на зазначене, суд ухвалив рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного адміністративного суду, третя особа – СГВК «Маяк» звернувся з апеляційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати це рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Одним із доводів апеляційної скарги стало те, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватні власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосовано як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. Однак, скаржник вважав, що позивач не довів необхідності відчуження спірної земельної ділянки та звернувся до суду фактично в інтересах ТОВ «АКВ УКТ».
Водночас Верховний Суд не погодився з такими доводами скаржника, залишив без задоволення апеляційну скаргу СГВК «Маяк», а постанову апеляційного адміністративного суду - без змін.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 каолін первинний входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Водночас згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Визначаючи зміст суспільної необхідності як однієї з обов’язкових умов для примусового відчуження земельної ділянки, колегія суддів Касаційного адміністративного суду врахувала, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угоду ратифіковано згідно із Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року), її Сторони віддані розвитку нового сприятливого клімату для економічних відносин між Сторонами, насамперед для розвитку торгівлі та інвестицій і заохочення конкуренції, які є ключовими факторами для економічної реструктуризації та модернізації (Преамбула); взаємне співробітництво між Сторонами включає, серед іншого, такі сфери як досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату шляхом забезпечення інституційних, правових, фіскальних та інших умов (стаття 338).
Крім того, Верховний Суд послався на пункту 2.1 Звіту про верховенство права 2020 року «Верховенство права в Європейському Союзі» COM/2020/580, відповідно до якого ефективні системи правосуддя необхідні для підтримання верховенства права; незалежність, якість та ефективність - це визначені параметри ефективної системи правосуддя, незалежно від моделі національної правової системи та традиції, в якій вона закріплена; хоча організація правосуддя в державах-членах належить до компетенції держав-членів, коли вони здійснюють цю компетенцію, держави-члени повинні забезпечити, щоб їх національні системи правосуддя забезпечували ефективний судовий захист; ефективні системи правосуддя також є основою взаємної довіри, яка є підґрунтям спільного простору свободи, справедливості та безпеки, сприятливого для інвестицій середовища, стійкості довгострокового зростання та захисту фінансових інтересів.
Також Судом було зазначено, що від подальшого видобутку каоліну залежить у певній мірі не тільки приватний інтерес ініціатора викупу - ТОВ «АКВ УКТ», а й загальнодержавний суспільний інтерес та інтереси територіальної громади внаслідок видобутку корисних копалин загальнодержавного значення та, як наслідок, збільшення розміру сплачених податків до державного та місцевого бюджетів, створення нових робочих місць та загальний позитивний вплив на розвиток територіальної громади.
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу. У зв’язку з цим, мета розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, за умови дотримання процедури, визначеної законодавством. є сумісною з умовою про суспільну необхідність під час вирішення питання про примусове відчуження земельної ділянки.
Постанова Верховного Суду від 9 лютого 2021 року у справі № 856/9/20-а (адміністративне провадження № А/9901/74/20).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.