Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/1326/13 сформулював позицію щодо переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону №1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною п'ятою статті 12 Закону №1404-VIII унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення,
а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Отже, наведена норма, встановлюючи з якого саме моменту починається перебіг строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, наводить лише два випадки такого повернення, а саме:
1) неможливість у повному обсязі або частково виконати рішення;
2) встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника.
Обидва ці випадки є такими, що підпадають під положення статті 37 цього Закону.
Так, частиною першою, статті 37 Закону №1404-VIII, яка має назву «Повернення виконавчого документа стягувачу», унормовано таке.
Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2).
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частини четверта, п'ята статті 37 Закону №1404-VIII).
Аналізуючи вищенаведену норму права, колегія суддів дійшла висновку, що:
по-перше, вона встановлює випадки повернення виконавчого документа стягувачу після відкриття виконавчого провадження, яке презюмується відкритим відповідно до чинного законодавства;
по-друге, стаття 37 цього Закону прямо встановлює право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, саме тоді, коли виконавчий документ було повернуто стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, унормовуючи підстави «повернення виконавчого документа без прийняття до виконання».
Раніше КГС пояснив, що державна реєстрація об’єкта незавершеного будівництва не перетворює його на нерухоме майно.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.