П’ять місяців імітації: класичний приклад, як чиновники нівелюють реформу інтелектуальної власності

Реформаторські пориви нинішньої президентської монобільшості у парламенті не матимуть хепі-енду якщо й надалі все традиційно буде розбиватися об чиновницький моноліт відомств, котрі ухвалені законодавчі зміни мають втілювати у життя. Класичний приклад – створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ), який має стати єдиним органом у державній системі правової охорони інтелектуальної власності. За п’ять останніх місяців цей процес не тільки не вийшов на фінішну пряму, але взагалі загрожує спотворити закладену у реформу сфери інтелектуальної власності ідею.

Хроніка реформи

14 жовтня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» № 703-IX. Він був ухвалений ще в середині червня, і за цей час Кабінет міністрів України мав забезпечити створення або визначення державної організації, що виконуватиме функції Національного органу інтелектуальної власності. Подати Кабміну на затвердження пропозиції повинен був центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, тобто – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Чиновники міністерства не квапилися, і лише 13 жовтня, тобто напередодні набуття чинності згаданого закону, з’явилося Розпорядження КМУ №1267-р, яким функції Національного органу інтелектуальної власності було покладено на Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)».

Відтак, із 14 жовтня Укрпатент, в якості НОІВ, розпочав видавати охоронні документи та реєструвати права на усі об’єкти інтелектуальної власності.

Проте, згідно з вимогами закону, новий орган мав стати неприбутковою організацією, а не продовжувати заробляти на патентах, свідоцтвах та реєстрації прав. Концепція реформування передбачала, що функції з проведення експертиз і видачі охоронних документів – це державна послуга. Збори мають покривати лише витрати держави на надання охорони об’єктам інтелектуальної власності, а не давати можливість додатково заробляти кошти.

«Комерційне підприємство, яке виконує функції неприбуткової організації – нонсенс», - наголошує голова Національної асоціації патентних повірених Катерина Сопова.

Крім того, при НОІВ має бути сформована Наглядова рада, утворена Атестаційна комісія для поповнення лав патентних повірених та експертів, а також Апеляційна палата, у якій, згідно із законодавчими змінами, можна було б оскаржувати рішення про державну реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності і визнавати охоронні документи недійсними в адміністративному порядку (процедура «post-grant opposition»). Раніше для цього існував лише судовий порядок.

А найголовніше – керівник НОІВ призначається на посаду лише за результатом відкритого конкурсу.

Із переліченого або нічого не зроблено, або тишком-нишком проштовхується щось абсолютно протилежне вимогам закону. Чого вартує лише історія затвердження Регламенту Апеляційної палати НОІВ!

«Кишенькова» палата

Закон № 703-ІХ відразу визначив основні принципи діяльності Апеляційної палати – законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення (п. 1 ст. 2-2 Закону).

На думку представників професійних спільнот, фахівців у сфері інтелектуальної власності, найкраще було, якби Апеляційна палата діяла у складі НОІВ у вигляді окремого структурного підрозділу. Вкрай важливо встановити можливість добору членів АП НОІВ за результатами конкурсного відбору. Такий конкурс може не передбачати виконання конкурсних завдань, але встановлює певні критерії для підтвердження професійних здатностей кандидатів.

І хоча ці пропозиції професійних спільнот не увійшли до тексту закону, у Комітеті ВР з питань розвитку економіки запевнили, що відповідні норми щодо створення та функціонування АП НОІВ будуть встановлені Регламентом АП.

Закон вимагав від Кабміну привести свої нормативні акти у відповідність до встановлених вимог не пізніше 14 січня 2021 року. Чиновники традиційно не впорались. Тільки 26 січня Мінекономіки оприлюднило для публічного обговорення проект свого наказу «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності».

«Для нас це був шок. У Проекті Регламенту передбачено, що Апеляційна палата формується лише з працівників Укрпатенту за результатами співбесіди. Її проводить комісія з формування складу АП у складі п’яти членів, яку очолює керівник Укрпатенту. В результаті, цілком реальна ситуація, коли експерти кваліфікаційної експертизи або начальники відділень Укрпатенту можуть бути одночасно і членами Апеляційної палати, що переглядатимуть власні рішення! Такий підхід ніяк не відповідає принципам незалежності та неупередженості, призводить до конфлікту інтересів, а також створює можливості для зловживання владою», - зазначила Катерина Сопова.

До міністерства від галузевих фахівців, науковців, професійних асоціацій покотився вал критики. Проте, чиновників це не засмутило, вони навіть взяли участь у публічному обговоренні проекту Регламенту, проведеного на початку лютого в режимі відеоконференції.

За результатами обговорення патентні повірені навіть підготували власні пропозиції до Регламенту із відповідним обґрунтуванням норм на 126 сторінках. Все це не стало у пригоді. Другий тур публічного обговорення, як було обіцяно Міністерством, не відбувся, чиновники перестали відповідати на листи і навіть на звернення народних депутатів, а невдовзі на сайті Мінекономіки були помічені дивні метаморфози з результатами голосування щодо проекту Регламенту АП. За один день 14 «нещасних» голосів «ЗА» раптом доповнили ще 6 000 прихильників.

19 лютого на сайті Державної регуляторної служби було виявлено рішення цього органу про погодження проекту наказу Мінекономіки «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності». Також, завдяки доступності цієї інформації, встановили, що Мінекономіки направив на погодження до ДРС вказаний проект регуляторного акту ще 11 лютого 2021 року, тобто, задовго до завершення строку публічного обговорення цього проекту та розгляду усіх зауважень і пропозицій, котрі надійшли до нього.

«Це недотримання принципів державної регуляторної політики та встановлених законом процедур при затвердженні регуляторного акту. Потенційно це є підставою для визнання Регламенту нечинним», - вважає голова Національної асоціації патентних повірених.

Попри гостру потребу в Регламенті Апеляційної палати професійна спільнота фахівців у сфері інтелектуальної власності відмовляється сприймати нав’язувану редакцію нормативного акту. Обіцяють, що якщо їх не почують, то наступними дверима, куди вони почнуть грюкати, стане Офіс Президента.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.