Мотивувальне рішення КСУ не є доктриною, щоб законодавець притримувався цих ідей – Бакумов

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної політики 3 березня народні депутати серед іншого розглядали три законопроекти щодо кримінальної відповідальності за діяння, пов’язані з обов’язком посадовців декларувати доходи і майно. Це були президентський законопроект №4651 та законопроекти від народних депутатів №4548 та №4552.

Ключові положення цих законопроектів:

• Неможливість звільнення від відповідальності за вчинення корупційних злочинів у зв’язку із дійовим каяттям;
• Пониження межі, з якої настає відповідальність за недостовірне декларування або не подання декларації;
• Зміна санкцій за відповідні порушення.

Після короткої презентації від авторів, головуючий надав слово голові підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності Олександру Бакумову. Він наголосив на тому, що законопроект №4548 включає у себе усі положення законопроекту №4552, а президентський законопроект містить в собі усі пропозиції інших двох законопроектів, а також пропонує додаткові зміни.

Говорячи про санкції, законопроект №4548 передбачає збільшення штрафів за недостовірне декларування та неподання декларації, а також пропонує запровадити позбавлення волі за умисне недекларування майна на суму понад 2000 прожиткових мінімумів або неподання декларації. Президент крім цього також пропонує запровадити обмеження волі за недостовірне декларування до 2000 тисяч прожиткових мінімумів.

Обговорюючи можливість повернення покарання у вигляді позбавлення волі за неподання декларації чи недостовірне декларування, не можна було не згадати про сумнозвісне рішення КСУ, який визнав таку відповідальність неконституційною.

Бакумов щодо цього зазначив наступне: «Стосовно полеміки щодо відповідності рішенню КСУ… Я вам хочу нагадати, що застосовувати принцип верховенства права без принципу верховенства закону – це шлях до свавільності. І основний принцип, і взагалі [основна функція] Верховної Ради… – це законотворення. І ніхто не забирав у Верховної Ради право ухвалювати закони. Ми знаємо, що за змістом Конституційний Суд посилався на те, що вказані діяння не є такими суспільно небезпечними, щоб їх криміналізувати. І відповідні санкції, які були передбачені раніше в Кримінальному кодексі, вони не відповідають рівню суспільної небезпеки. Однак все одно ми вважаємо, що за парламентом, як представницьким органом влади… залишається право на ухвалення закону, який парламент, як представник українського народу, може на власний розсуд вирішувати, що є відповідно суспільно небезпечним діянням… Я вважаю, що рішення Конституційно Суду… виконано… Нормативно-правові акти втратили чинність. І законодавець має вступити в свої функції і, відповідно, виправити ці норми – на власний розсуд. Мотивувальна частина рішення КСУ… вона не є доктриною і не є аксіомою для того, що законодавець притримувався цих мотивувальних ідей. А тому ми залишаємо за собою право бути законодавцем».

У підсумку, депутат оголосив пропозицію підкомітету – президентський законопроект рекомендувати ухвалити за основу, а інші два документи – відхилити.

З такою позицією не погодився Максим Бужанський. Він зокрема наголосив на тому, що рішення КСУ дійсно вже виконане, але воно поширюється і на майбутнє, а тому позбавлення волі за недостовірне декларування і надалі залишається непропорційним покаранням. Разом з тим депутат сказав, що «це не дуже добре голосувати проти президентського законопроекту члену президентської фракції», а тому запропонував випустити цей проект у залу без пропозицій комітету.

Інший представник Слуги Народу Владлен Неклюдов підтримав тезу про «не дуже добре голосувати проти президентського законопроекту», але також додав, що «президент дав нам (депутатам – прим.) зрозуміти, що ми маємо це[й законопроект] прийняти – це наш обов’язок». Завершив він свій виступ наступним: «Особисті амбіції ні в якому разі не можуть бути співрозмірними з тими завданнями, що поставив перед нами і перед суспільством президент».

Сергій Іоунушас також не погодився з думкою, що пропоновані зміни не відповідають рішенню КСУ, адже порівняно із положеннями, які були визнані неконституційними, ці пропозиції передбачають збільшення порогів, з яких наступає кримінальна відповідальність. Таким чином, суспільна небезпека діянь підвищується, і позбавлення волі вже можна вважати пропорційним покаранням. Крім того, така санкція має на увазі не лише покарання, але й запобігання вчиненню корупційних злочинів, і загроза позбавлення волі буде ефективно буде цьому сприяти.

У підсумку, у якості компромісу Олександр Бакумов запропонував своїм колегам після ухвалення президентського законопроекту у першому читанні направити його до Венеційської комісії для отримання висновку щодо відповідності документу базовим принципам, які сповідуються у правових системах Європи. Але така ідея сподобалася не всім присутнім.

За результатами обговорення комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту ухвалити за основу президентський законопроект та законопроект №4552, а законопроект №4548 – відхилити.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що правила декларування можуть змінити ще до завершення цьогорічної кампанії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.