Чинне законодавство вимагає, щоб до першого квітня усі посадовці України подали до НАЗК свої декларації про доходи та майно. Проте, на думку частини народних депутатів, деяких вимог до декларування в окремих випадках може бути неможливо дотриматися. У зв’язку з цим 11 законодавців подали до Верховної Ради законопроект №5173, яким пропонують усунути наявні в антикорупційному законодавстві неточності.
Сам проект доволі невеликий і має на увазі лише три зміни до закону «Про запобігання корупції», неможливість дотримання яких самі автори обґрунтовують «об’єктивними причинами».
«Нецінні» цінні папери
Депутати зазначають, що не в усіх випадках наявність у людини корпоративних прав власності має на увазі конфлікт інтересів посадовця. У якості прикладу вони наводять «ваучерну приватизацію» 90-х років, коли «мільйони українців стали міноратними власниками сотень тисяч підприємств». Автори пишуть, що вартість більшості таких ваучерних акцій не перевищує навіть одного прожиткового мінімуму, а передача таких прав в управління обійдеться власнику дорожче самих акцій. Тому вони пропонують встановити нижню межу для обов’язкової передачі цінних паперів в управління.
Для цього у частину 6 статті 36, яка визначає перелік осіб, на яких не поширюються вимоги щодо обов’язкової передачі корпоративних прав в управління, пропонують додати пункт 1-1. Цим пунктом буде встановлено, що такі вимоги не поширюються на «осіб, що володіють цінними паперами, номінальна вартість, яких не перевищує 1 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня звітного року».
Безбіометричні декларанти
Чинна норма статті 46 закону передбачає серед іншого, що у декларації обов’язково необхідно вказати унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР) суб’єкта декларування та членів його сім’ї. УНЗР є незмінним протягом усього життя і присвоюється лише при оформленні біометричних документів – ID-картки чи біометричного закордонного паспорта.
Разом із тим, частина суб’єктів або членів їхніх родин декларування можуть мати паспорт-книжку та не мати біометричного закордонного паспорта. У такому разі така людина не матиме УНЗР і не зможе вказати його у декларації, що становитиме порушення закону. При цьому під час заповнення декларації у відповідних розділах НАЗК дало суб’єктам декларування можливість обрати опцію «не застосовується», якщо у них немає такого номера. Втім, на думку авторів, це є порушенням закону, адже він не містить винятків із загального правила.
Для того, щоб вирішити цю проблему, законопроект передбачає доповнення відповідного положення статті 46 словосполученням «(за наявності)». Таким чином, вказувати УНЗР будуть зобов’язані лише люди, які мають такий унікальний номер.
Рахунки Ощадбанку з минулого
Суб’єкти декларування зобов’язані подавати відомості про свої банківські рахунки у форматі IBAN. Разом із тим, не всім рахункам в Україні такий формат присвоюється – наприклад, законодавство передбачає, що рахунок, на якому залишилися невиплачені кошти вкладів у Ощадбанку СРСР, «є не персоніфікованим, йому не присвоюється міжнародний формат IBAN».
У зв’язку з цим автори пропонують доповнити пункт 8-1 частини 1 статті 46 наступним положенням: «Не підлягають декларуванню рахунки, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України».
Ініціатори законопроекту пишуть, що його ухвалення «дозволить сумлінним декларантам уникнути пов’язаних з корупцією правопорушень, а Національному агентству з питань запобігання корупції діяти у правовому полі». Набрати чинності проект має наступного дня після публікації, тож, якщо законодавці дуже захочуть, відповідні зміни можуть бути застосовні вже до цьогорічної кампанії декларування.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Галина Янченко внесла у Раду законопроект про позбавлення АРМА можливості рейдерити майно.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.