Правовий комітет перевірить конституційність заборони виконувати неправомірні рішення суду

На засіданні Комітету Верховної Ради з питання правової політики 24 лютого одним із пунктів порядку денного був попередній розгляд законопроектів №4064 народного депутата Юрія Камельчука та урядового альтернативного №4064-1. Обидва законопроекти передбачають внесення змін до закону «Про виконавче провадження» щодо особливостей виконання судового рішення про забезпечення позову. І, хоча мова йшла лише про можливість включення їх до порядку денного парламенту, зміст законопроектів викликав доволі серйозне обговорення.

Суть пропонованих змін загалом окреслив присутній на засіданні комітету заступник міністра юстиції Євгеній Горовець: «Обговорюваний законопроект є певною реакцією Міністерства юстиції і Кабінету Міністрів на окремі судові прецеденти, які, очевидно, законодавець навіть не міг подумати, що вони можуть з’явитися. Тому що заходи забезпечення позову, визначені процесуальним [законодавством] через формування вичерпного переліку. Більше того, є пряма норма, яка забороняє як засіб забезпечення позову задовольняти позовні вимоги без вирішення судового спору по суті… А ідея законопроекту в тому, щоб уже на етапі виконавчого провадження унеможливити виконання відповідних судових рішень, які в порядку забезпечення позову передбачають стягнення грошових коштів або звернення стягнення на відповідне майно. Оскільки логічно, що нівелюється зміст забезпечення позову, який полягає у тому, щоб поставити відносини на паузу. Натомість в обговорюваних випадках фактично спір вирішується передчасно, майно може потрапити до позивача. І коли суд дійде висновку, що насправді позовні вимоги не підлягають задоволенню, ми не зможемо повернути статус сторін до попереднього стану».

Після цього Олег Макаров попросив авторів підтвердити чи спростувати його думку, що обговорювані законопроекти насправді не альтернативні, а фактично ідентичні між собою. Пан Горовець зазначив, що законопроекти дійсно однакові, а склалася така ситуація через те, що урядова процедура внесення законопроекту дещо довша.

Наступному слово передали Сергію Власенко, який назвав історію з однаковими законопроектами «шизофренією» і зазначив, що не пам’ятає таких випадків, коли законопроект називали альтернативним лише тому, що у ньому зазначені інші автори. Після цього він додав: «Я проти того, дійсно, щоб до вироку суду з майном щось робили, окрім арешту… Але мені здається, що цей законопроект – це чергове вираження концепції “магії простих рішень”. От як сказав представник Мін’юсту, ось у нас було судове рішення, яке розбурхало країну, і тому ми тут приймаємо закон. Замість того, щоб проводити реформування судової системи. Замість того, щоб змінювати суддів. Замість того, щоб судова система виправляла такі поодинокі прецеденти сама, ми вносимо якийсь простий закон… Не все так просто – саме тому і дається дискреція судді. Але судді повинні бути нормальними і нормально застосовувати ці норми, а не називати біле - чорним. А потім через те, що вони називають біле чорним, ми робимо спробу прийняти простий закон». Крім того, депутат висловив думку, що цей законопроект призведе до того, що з безхазяйним майном не можна буде зробити нічого, крім накладання арешту.

Втім, Євгеній Горовець не погодився з тим, що це – «просте рішення». Він назвав цей законопроект запобіжником від випадків, коли судді ухвалюють рішення, що не відповідають закону. Адже без внесення пропонованої норми до закону «Про виконавче провадження» виконавці зобов’язані виконати таке рішення.

У відповідь на таке пояснення Сергій Власенко, який до того зазначав, що готовий підтримати включення законопроекту до порядку денного, виніс пропозицію відправити законопроекти у підкомітет по конституційному праву. Депутат зазначив, що Мін’юст фактично пропонує дати можливість виконавчій службі не виконувати судові рішення, що протирічить розділу «Правосуддя» Конституції України. Подібну позицію підтримав і Сергій Демченко, який зазначив, що ці законопроекти фактично наділяють функціями правосуддя органи, які мають виконувати рішення суду.

У підсумку, обидва законопроекти комітет вирішив відправити до конституційного підкомітету для перевірки.

Раніше «Судово-юридична газета» перевірила, хто був ефективнішим за підсумками 2020 року – ДВС чи приватні виконавці.