Конфіскація та продаж товарів компанії як порушення права: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі 23079/11 Aktiva DOO проти Сербії. Справа стосувалася вилучення та продажу державою товарів, що належать компанії-заявникові.

Обставини справи

Заявник Activa DOO, є компанією, що заснована в сербській столиці Белграді. Наприкінці 2004 року компанія-заявник законно імпортувала близько 650 тонн гладких залізних прутів та 252 тонн гофрованих залізних прутів для використання в залізобетоні. Вони зберігалися в складах інших компаній.

У січні 2005 року була проведена перевірка складів. Органи влади виявили порушення в бухгалтерському обліку, що складають незначне правопорушення. В окремих рішеннях від 28 та 31 січня 2005 року були видані накази про конфіскацію товарів компанії-заявника.

Рішення від 28 січня було підтримане відповідним урядовим міністерством. Компанія-заявник вимагала судового перегляду у Верховному суді, який скасував початкові рішення. Новий наказ про конфіскацію товарів був виданий та підтриманий Верховним судом. Компанія-заявник подала апеляцію до Конституційного суду, який попросив компанію-заявника вказати «чіткі законні підстави, передбачені конституцією для її скарги». Апеляція була відхилена, Конституційний суд встановив, що компанія-заявник лише повторила свої початкові підстави для апеляції.

Рішення від 31 січня пройшло аналогічний процес у судах нижчої інстанції. Проте 15 травня 2014 року Конституційний суд скасував попередні рішення та призначив нову перевірку.

Адміністративний суд наказав повернути товари компанії-заявника 31 січня 2015 року, при цьому вартість повинна була бути повернута у виконавчому провадженні. Органи влади подали апеляцію з питань права, що призвело до відновлення провадження, яке ще триває.

Проти компанії-заявника та її керуючого директора було відкрите провадження за незначний злочин порушення бухгалтерського обліку. Перш ніж справа могла бути остаточно розглянута, стверджуваний злочин був погашений давністю.

Покладаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Європейської Конвенції компанія-заявник скаржилася на те, що конфіскація та продаж її товарів порушили її права.

Розглянувши всі обставини справи, Суд констатував порушення статті 1 Протоколу №1. Тому Суд постановив, що  виявлення порушення складало достатню справедливу сатисфакцію щодо моральної шкоди, завданої компанії-заявникові, а також те, що держава-відповідач повинна була виплатити компанії-заявникові 1200 євро витрат.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.