Суд арештував відомі телеграм-канали та зобов’язав провайдерів закрити до них доступ

Останніми днями в Україні не вщухає гучний скандал, пов’язаний із відомою історією про викриття СБУ мережі «неправильних» телеграм-каналів. Правоохоронці порушили кримінальні справи, затримали окремих осіб та звинуватила їх у шпигунстві. При цьому самі телеграм-канали не заблоковані, вони як працювали, так і працюють.

Проблема полягає в тому, що блокування інтернет-ресурсів для українського законодавства є невідомим інститутом і будь-які законодавчі механізми з цього питання взагалі відсутні (хоча технічні, безумовно, існують).

На практиці ж виявилося, що відсутність правових підстав для таких блокувань, не перешкоджає це робити, при чому у судовому порядку. Правоохоронці здогадалися зупиняти роботу вебресурсів на підставі ухвал суду про арешт майна.

Зокрема, якщо мова йде про вищезазначену справу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації оприлюднила на власному сайті інформацію, в якій повідомила операторів та провайдерів телекомунікацій про те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2021 по справі № 953/16996/20, передбачено накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні певних Telegram-каналів шляхом зобов'язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, закрити до них доступ, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Тривалий час до такої практики негативно ставилися апеляційні суди. Так, 10 грудня 2018 року Київський апеляційний суд ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Києва від 10 липня 2018 року скасував, а в задоволенні клопотання про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності шляхом зобов'язання інтернет-провайдерів закрити доступ до ресурсів відмовив. Суд зазначив, що накладення арешту з забороною доступу до веб-ресурсу не передбачене нормами ст. 170 КПК України.

Апеляційний суд Миколаївської області у справі №487/3953/17 зазначив, що накладення арешту шляхом «зобов'язання закрити доступ до веб-ресурсів» є технічно некоректним і не передбачене ст. 170 КПК України, а вирішення вказаних питань у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій без залучення відповідних технічних спеціалістів та їх висновків може призвести до порушення прав громадян та юридичних осіб як в Україні так і за її межами.

Слідчий суддя у справі № 757/45636/20-к роз`яснив заявнику, що ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2020 у цій справі скасовано ухвалу слідчого судді від 21.10.2020 про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсів, та у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна - відмовлено.

Блокуються сайти і в цивільних справах.

При розгляді цивільних справ сайти також блокуються не за рішенням суду по суті справи, а шляхом постановлення ухвали про забезпечення позову. Цікавість такого способу для сторін судового процесу полягає ще й у тому, що судова ухвала підлягає негайному виконанню.

Господарські суди у таких випадках застосовують скасування реєстрації доменів як спосіб захисту порушених прав.

Складність розгляду зазначеної категорії справ у тому, що законодавством України не передбачено, який саме спосіб захисту має бути застосований у справі про порушення прав інтелектуальної власності на торгову марку в доменному імені.

Крім того, як і у випадку з блокуванням сайтів, законодавство не містить будь-яких механізмів боротьби з кіберскво́ттінгом. Але відсутність процедурних норм породжує порушення, тому суди вважають за необхідне застосовувати принцип найбільш справедливого та ефективного способу захисту.

Раніше Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект про податок на Google

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.