Як Верховний Суд буде розглядати справи про референдум: зміни до КАСУ

Нещодавно Верховна Рада ухвалила Закон України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (реєстраційний № 3612 від 09.06.2020). Ініціатором законопроекту виступив Президент України, а локомотивом його просування в парламенті – нардеп Руслан Стефанчук.

Закон, окрім всього іншого, вносить зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що може бути цікаво для суддів Верховного Суду.

Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою (ч. 4 статті 22 КАСУ).

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев’ятою статті 266 КАСУ. Стаття 266 КАСУ доповнюється новою частиною дев’ятою.

Правила статті 266 КАСУ поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

У разі відкриття провадження у справі щодо оскарження бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою, бездіяльності Верховної Ради України щодо нерозгляду такого законопроекту суд уповноважує позивача розмістити в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації оголошення про це із зазначенням у ньому змісту позовних вимог та номера судової справи.

Оголошення має бути оприлюднене не пізніше як через десять днів після відкриття провадження. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги заінтересованих осіб на судові рішення в цій справі, якщо такі особи не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

У разі участі у справі більше десяти співпозивачів та/або третіх осіб без самостійних вимог на стороні співпозивачів їх самопредставництво не допускається. Співпозивачі та треті особи без самостійних вимог на стороні співпозивачів беруть участь у такому судовому процесі виключно через спільного представника.

Клопотання третьої особи без самостійних вимог про вступ у справу на стороні співпозивачів (згода на вступ у справу – у разі її залучення співпозивачами чи судом) вважається формою доручення захисту своїх інтересів у справі спільному представникові співпозивачів у справі.

Повістки про виклик та повістки-повідомлення співпозивачам, третім особам без самостійних вимог на їх стороні не надсилаються. Виклик, повідомлення представника співпозивачів (третіх осіб) вважається викликом, повідомленням співпозивачів (третіх осіб). Копії судових рішень співпозивачам (третім особам) не надсилаються, а надсилаються тільки їх представнику.

Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму, комісію вищого рівня, Центральну виборчу комісію про надходження позовної заяви, відкриття провадження чи відмову у відкритті провадження у справі, а також про ухвалене судом рішення (частина 10 статті 273).

Також змінили частину першу статті 276, виклавши її в такій редакції:

«Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, політичної партії (блоку), місцевої організації політичної партії, їх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, члена ініціативної групи, політичної партії, громадської організації – суб'єктів процесу референдуму, їх уповноважених осіб, офіційного спостерігача – суб'єкта процесу референдуму, які порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, політична партія (блок), місцева організація політичної партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, політична партія, громадська організація – суб'єкти процесу референдуму».

Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення всеукраїнського референдуму.

 Руслан Стефанчук вважає, що на цьому зупинятися замало тому він бачить ще як мінімум три закони щодо прямої демократії у судовій владі – при мирових суддів, про суд присяжних і колективні позови, коли люди можуть об’єднуватися навколо судового захисту щодо якоїсь проблеми. В інтерв’ю ЗМІ він запевнив, що такі інститути працюють у всьому світі, наприклад питання екології розглядається колективними позовами, питання боротьби з фармацевтичними мафіями. Тож майбутні зміни до законодавства втілені у вісім чи дев’ять законопроектів.

Рада внесла зміни в Закон про дорожній рух та Кримінальний кодекс, які стосуються автовласників.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.