Доктор юридичних наук, професор Андрій Бойко та кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Володимир Сущенко провели дебати стосовно проекту Концепції розвитку юридичної освіти.
Перший представляв табір тих, хто підтримує концепцію, другий – противників.
Модерував дебати кандидат юридичних наук, координатор Комісії Асоціації правників України (АПУ) з удосконалення юридичної освіти Максим Шевердін.
До обговорення пропонувалися блоки питань:
впровадження наскрізної магістерської програми підготовки правників;
відмова від заочної форми підготовки правників;
підготовка правників у закладах освіти зі специфічними умовами навчання;
формат єдиного державного кваліфікаційного іспиту;
гармонізація переліку галузей знань і спеціальностей у частині співвідношення галузей знань «Право» і «Міжнародні відносини» та спеціальностей «Право» і «Міжнародне право».
Концепція викликала активне обговорення в суспільстві, у ній, зокрема, прописано, що в Україні надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників, пропонується ліквідувати спеціальність «Міжнародне право» та проводити навчання зі спеціальності «Право» лише за ступенем магістра на денній, а не заочній формі. Крім того, прописано впровадження наглядових рад та дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників, а також акредитації освітніх програм правничих шкіл іноземними акредитаційними агентствами. Запропонований контроль досягнення здобувачем освіти результатів навчання у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Заклади зі специфічними умовами навчання (наприклад, які підпорядковані Міністерству внутрішніх справ) не матимуть можливості готувати юристів.
Над проектом Концепції працював великий колектив. Початкова редакція була напрацьована в Міністерстві освіти і науки України (МОН) відповідною робочою групою весною 2019 року. Згодом й при Комітеті з питань освіти, науки та інновацій була створена робоча група, до складу якої ввійшли народні депутати, представники виконавчої гілки влади, закладів вищої освіти, професійного юридичного середовища. Андрій Бойко є одним із авторів концепції.
У своєму виступі стосовно актуальності даної теми і необхідності таких змін він вказував на низькій кваліфікації випусників-правників і невисокому рівні знань.
При цьому він уточнив, що не виступає проти заочної форми навчання. На його думку, вона має право бути, але її треба змінювати і покращувати, аби якість знань виросла.
Важливим у цьому питанні є запровадження наскрізної магістратури (здобуття ступеня магістра на основі повної загальної середньої освіти). На його думку, це дозволить якісніше забезпечувати освітній процес, належним чином організовувати практичну підготовку.
Володимир Сущенко, навпаки, виступає категорично проти реформи. Зокрема, він вказав на те, що наскрізна магістратура обмежує право студентів на навчання, оскільки позбавляє їх права на отримання диплому бакалавра, можливості працювати. Також він вказав на необхідності збереження заочної форми навчання, адже це дуже актуально для працюючих, які не мають змоги вчитися очно. Він також вказав на той факт, що введення цих змін може створити передумови для зменшення конкурентоспроможності української юридичної освіти та стати перешкодою для популяризації вищої юридичної освіти.
Активно виступив він і проти того, аби виші системи МВС втратили право на підготовку юристів. Адже це створює загрози для внутрішньої безпеки держави, адже унеможливлює підготовку на національному рівні спеціалістів, потрібних органам і підрозділам МВС України, тощо.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що 21 січня відбулося засідання Комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій. Серед ключових проблем була піднята тема затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: «Реформування вищої юридичної освіти в Україні: проблеми та перспективи», яка викликала гостру полеміку і дискусію серед депутатів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.