Гральний бізнес – чому закон вже є, а галузі немає

17:10, 29 января 2021
Після ухвалення закону про держрегулювання азартних ігор перед операторами постали нові проблеми, які гальмують початок їхньої роботи.
Гральний бізнес – чому закон вже є, а галузі немає
Джерело фото: Главком
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

29 січня відбувся круглий стіл «Перші підсумки запуску ринку азартних ігор у 2021 році». У цьому заході взяли участь, зокрема, представники об’єднань роботодавців, до яких входять (майбутні) представники ігрового бізнесу та інші сторони, які зацікавлені у розвитку галузі. На сьогоднішні, ситуацію з ігровою галуззю можна охарактеризувати фразою «закон є, а галузі немає». Адже після ухвалення профільного закону, який, безперечно, був позитивним кроком, процес створення галузі фактично зупинився.

Так, наприклад, близько 15 потенційних ліцензіатів подавалися на отримання ліцензії для ігрового бізнесу, але жоден із них ліцензії не отримав. Разом із тим, представники галузі наполягали на тому, що зараз азартному ринку потрібен перехідний період, під час якого деякі вимоги не будуть діяти. Наприклад, нині вже діє обов’язкова вимога сертифікувати ігрове обладнання – без сертифікації отримати ліцензію не можна. Але при цьому органу, який міг би сертифікувати обладнання, поки що немає. Тобто, формально провадити ігрову діяльність можна, а фактично – неможливо. Від цього програють і підприємці, які хочуть заробляти на цьому, і держава, яка не отримує податки.

Виходом із цієї ситуації називали запровадження «перехідного періоду» до 1 січня 2022 року. У цей час до операторів буде застосовуватися менше вимог, а тому ринок зможе запуститися швидше – швидше почне давати прибуток і підприємцям, і державі.

Іншою критичною проблемою є наявне податкове регулювання. Так, у законі «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що відсоток виграшу на гральних автоматах має бути не нижчим за 90%. Тобто, статистично з кожних вкинутих в автомат 100 гривень – щонайменше 90 гривень гравець має виграти. Виходить, що максимальний прибуток оператора гральних автоматів становить 10%.

У свою чергу, пункт 136.4 чинної редакції Податкового кодексу передбачає, що ставка податку на дохід, отриманий від гральних автоматів, становить 10%. Таким чином, податок фактично перекриває прибуток – і це без врахування зарплат, оренди, забезпечення і т.і. У такому плані найбільш привабливим варіантом виглядають онлайн-казино, адже вони мають на увазі менше «необов’язкових» витрат. Більше того, після сплати 10% податку на дохід, оператор потім має сплатити податок на прибуток – тобто, одні й ті самі гроші двічі обкладаються податком. А тому без внесення змін до Податкового кодексу рентабельність азартного бізнесу залишається під питанням.

В якості вирішення цієї проблеми цілей ряд спікерів називав ухвалення законопроекту №2713-д, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу у галузі оподаткування азартних ігор. Зараз дохід від ігрових автоматів обкладається податком у 10%, інші азартні ігри – 18% і лотереї – 30%. Натомість пропонується встановити наступні податкові ставки:

  • Букмекери – 5%;
  • Онлайн-казино/онлайн-покер – 10%;
  • Гральні автомати, казино, покер – 12,5%;
  • Лотереї – 10%.

Втім, є у цьому проекті і цікавіші для підприємців норми. Наприклад, пропозиція доповнити перехідні положення Податкового кодексу пунктом, який передбачає податкову ставку у 0% щонайменше до 1 січня 2024 року.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що уряд підтримав законопроект про створення нового державного фонду, який будуть наповнювати з плати за ліцензії на азартні ігри.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики