Чи звільнять адвокатське самоврядування від необхідності подавати електронні декларації

26 січня Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики на своєму засіданні розглянув законопроект №3602 про внесення змін до ч. 5 статті 45 Закону «Про запобігання корупції» щодо усунення невизначеності обов'язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону «Про запобігання корупції», якими встановити, що дія розділу VII «Фінансовий контроль», зокрема, обов’язок подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (електронної декларації), не поширюється на членів органів адвокатського самоврядування.

В якості аргументів на користь прийняття законопроекту у пояснювальній записці до нього стверджується, що адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації та діяльності адвокатури в порядку, установленому законом (ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; далі – Закон), а відповідно до ст. 131-2 Конституції України незалежність адвокатури гарантується.

Разом з цим, відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій) і при цьому не є особами, зазначеними у п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Тобто, умовою застосування зазначеної норми до «інших осіб» є їх участь у конкурсних та дисциплінарних комісіях, утворених відповідно до вказаних у нормі «інших законів».

Наведене формулювання положень пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону щодо визначення кола суб’єктів, на яких поширюється дія Закону, спрямоване на невизначене коло осіб, які не займають посад в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування.

На засіданні Комітету законопроект представив один із його авторів народний депутат Олександр Дануца.

За його словами, метою законопроекту є усунення множинного трактування положень Закону «Про запобігання корупції». Так, на думку авторів, у чинній редакції цього Закону існує невизначеність стосовно кола осіб, на які поширюється необхідність декларування доходів, оскільки є формулювання «інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до інших законів».

За всіма формальними ознаками члени органів адвокатського самоврядування, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій регіонального рівня, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, які входять до складу комісій, утворених відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», можуть бути віднесені до таких «інших осіб». Це вступає в протиріччя із гарантіями незалежності адвокатури, закріпленими у Конституції України, та її непричетності до виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суперечить законодавчо закріпленому принципу невтручання державних органів у діяльність адвокатури.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб на яких не поширюються вимоги Закону «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю на осіб, які є «членами органів адвокатського самоврядування».

Представник Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) зауважив, що пропоновані зміни не прибирають невизначеність статті 45, оскільки залишається питання щодо дисциплінарних і кваліфікаційних комісій інших самоврядних громад, які також створюються відповідно до законів. Зокрема, це стосується Нотаріальної палати, Аудиторської палати та ряду інших. Він запропонував комплексно врегулювати дане питання.

Під час обговорення голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна уточнила: «Ризик, який хочуть автори закрити даним законопроектом, це недопущення притягнення до відповідальності за неподання декларацій членів кваліфікаційних і дисциплінарних органів в органах адвокатури». Однак, на її думку, пропонована редакція може створити колізію, наприклад, у разі входження адвоката до Громадської ради доброчесності.

Анастасія Радіна запропонувала змінити пропонований законопроект і передбачити у статті 45, що норми фінансового контролю не поширюються на «членів дисциплінарних і конкурсних комісій, утворених у недержавних організаціях професійного самоврядування».

Народні депутати прийняли рішення доручити секретаріату Комітету провести техніко-юридичне доопрацювання змін до Закону «Про запобігання корупції», з урахуванням формулювання, запропонованого головою Комітету, і винести його на затвердження на наступному засіданні.

Також Комітет визнав такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства проекти №№ 4333, 4187 (із зауваженням щодо необхідності встановити вимоги до переліку документів, які суб’єкти господарювання мають подати для одержання спеціального дозволу на користування надрами не вперше та рекомендацією передбачити конкурсну процедуру відбору на посаду керівника державного регулятора), 4265 (із зауваженнями щодо необхідності визначення порядку обробки, зберігання та доступу до даних реєстру геномної інформації і врегулювання питання добровільності забору біологічного матеріалу у певних категорій осіб), 3479, 4229 (із зауваженням про необхідність уточнення, що у конкурсі на посаду судді мають брати участь тільки особи, які набрали прохідний бал, встановлений кваліфікаційною комісією суддів).

Комітет також розглянув проект Закону «Про самоврядування медичних професій в Україні» №2445-д і прийняв рішення, що він містить окремі положення, які можуть нести корупційні ризики, а саме: в частині визначення переліку документів, які необхідні для отримання свідоцтва про право здійснення медичної, фармацевтичної діяльності, а також визначення процедури формування професійних палат.

Також Комітет затвердив розклад засідань на лютий, передбачивши 2 і 16 лютого проведення засідань о 15.30; 10 лютого заплановано засідання в режимі відеоконференції о 12.00.