ВС розповів про переривання перебігу позовної давності

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 607/5404/18, в якій досліджував питання перебігу строку позовної давності.

Обставини справи

Так, з матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір про виконання робіт (будівельного підряду); стягнути з відповідача на свою користь 73 646 грн, сплачених нею за договором; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Б» права власності на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення готовністю 3%.

На обґрунтування вимог позивач зазначала, що між сторонами укладено договір, за умовами якого товариство зобов’язалося здійснити (завершити розпочате) будівництво двокімнатної квартири. Планове закінчення будівництва та задача будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2014 року.

Позивач свої зобов`язання за договором виконала та сплатила відповідачу  73 646,00 грн за невикуплені 11,22 кв. м проектної загальної площі квартири. Оскільки товариство своїх зобов’язань за договором не виконало, готовність незавершеного будівництва становить 3%, просила позов задовольнити.

Тернопільський міскрайонний суд Тернопільської області позов задовольнив.

Тернопільський апеляційний суд рішення суду першої інстанції  в частині правового відмови застосуванні позовної давності змінив. У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.

 Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний, встановивши, що позивач належним чином виконала взяті на себе зобов’язання за спірним договором, а ТОВ «Б» допустило порушення умов договору щодо обов’язку збудувати та за закінченням будівництва передати позивачу у власність квартиру, що  є істотним порушенням договору, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється права розраховувати на закінчення будівництва і отримання житла за внесені кошти, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору.

Ураховуючи, що позивач виконала умови договору, сплатила обумовлену в ньому суму, а ТОВ «Б» допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ на користь позивача сум сплачених нею коштів.

ВС зазначив, що згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Також ВС підкреслив, що відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 1.3 договору встановлено термін виконання зобов`язання - здачі будинку в експлуатацію (ІІ квартал 2014 року), з яким закон пов’язує наявність підстав для виникнення у позивача права власності на квартиру, тому з 1 липня 2014 року слід вважати, що з цієї дати право позивача порушено.

Разом з тим статтею 264 ЦК України визначено випадки переривання строку позовної давності. Зокрема, частина перша вказаної статті передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Частиною ж третьої цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Встановивши, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про переривання позовної давності, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не пропустила позовну давність.

Враховуючи наведене вище, ВС зазначив, що аргументи касаційної скарги про недотримання позивачем строку позовної давності є безпідставними.

Верховний Суд залишив рішення Тернопільського міскрайонного суду Тернопільської області  в незміненій частині та постанову Тернопільського апеляційного суду в частині вирішення позову особи  - без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо наслідків неявки в судове засідання учасника справи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.