Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 867/1398/19 та встановив, що громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що за вироком суду громадянина України визнано винуватим в ухиленні від призову на строкову військову службу та засуджено за ст. 335 КК до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.
Відомо, що засуджений отримав під розпис повістку, згідно з якою він був зобов’язаний з’явитися до міського військового комісаріату, однак будучи належним чином повідомленим про наслідки неявки, не прибув у визначений час до військового комісаріату і не повідомив про причини неприбуття.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок змінено. З мотивувальної частини вироку виключено посилання суду як на докази на витяг з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, та рапорт помічника чергового начальнику Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. У решті вирок залишено без змін.
В касаційній скарзі, касатор стверджував, що оскільки він навчався у вищому духовному навчальному закладі з денною формою навчання, то мав право на відстрочку від призову на строкову військову службу, а отже не був суб`єктом інкримінованого йому злочину.
Висновок Верховного Суду
Як видно з матеріалів провадження, засуджений у 2018 році вступив до Євангельської теологічної семінарії християн віри євангельської і на час вчинення інкримінованого йому діяння навчався на І курсі денного відділення на базі Релігійної організації у м. Першотравенську.
ВС зауважив, суд не врахував, що духовний навчальний центр не є освітнім закладом, а є релігійною організацією і його діяльність регулюється не Законом України «Про вищу освіту», а спеціальним законом - Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.
За змістом ст. 7 цього Закону духовні навчальні заклади є релігійними організаціями. Також ВС зауважив, що статтею ст. 6 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що духовні навчальні заклади діють на підставі свої статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, статут Релігійної організації зареєстровано наказом Першого заступника Міністра культури України № 57 від 27 січня 2017 року.
Згідно з п. 1.1 Статуту Релігійна організація є вищим духовним навчальним закладом, створеним Всеукраїнським Союзом Церков Християн Віри Євангельської П`ятидесятників з метою підготовки висококваліфікованих духовних працівників, викладачів і вчених-теологів для національних Союзів Церков, що входять до складу Міжнародної Асамблеї Християн Віри Євангельської.
ВС наголосив, що частиною 8 ст. 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання.
Крім того, ВС зауважив, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби.
Таким чином, суд першої інстанції усупереч вимогам ст. 374 КПК не навів мотивів неврахування окремих доказів, наданих стороною захисту на підтвердження невинуватості особи, і витлумачив закон у спосіб, який не відповідає його точному змісту.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області та ухвалу Дніпровського апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Рада прийняла закон щодо відстрочки від призову.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.